У ставленні американських політиків до Росії є засаднича суперечність, яку вони навідріз відмовляються помічати.
1. Вони прагнуть і очікують демократизації Росії (Трамп виняток, йому з диктаторами комфортніше, бо "зрозуміло, з ким домовлятися").
2. Але вони не просто не хочуть подальшого розпаду РФ, а й всіляко намагаються запобігти цьому. ("Chicken Kyiv approach" again, тепер стосовно "суб'єктів федерації").
Насправді уникання цього розпаду набагато більше впливає на політику Байдена і його оточення стосовно Росії та України, ніж уникання "третьої світової".
Іншими словами, американці хочуть бачити в Росії "ліберально-демократичну імперію". Або, що те саме, "ліберально-демократичну в'язницю народів". Ще й очікують, що вона буде неагресивною. Всі спроби вказати на цю суперечність, які я досі бачив (або здійснював сам), наштовхуються на ментальний блок: тебе чують, але "не сприймають".
Це політика ігнорування реальності, базована на wishful thinking (видаванні бажаного за дійсне), яка гарантовано не може привести до очікуваних результатів, натомість гарантовано спричиняє неочікувані результати. Що ми, власне, і бачимо регулярно, зокрема в прогнозах американської розвідки.
