Єдиний загальновідомий факт, з приводу планів та мрій на майбутнє, особисто від Залужного -
"На пенсії Залужний хотів би працювати з дітьми. В інтерв’ю Залужний розповідав, що мріє закінчити військову кар’єру викладачем – «тихеньким та спокійним».
Все. більше від нього ніхто ніяких планів, мрій, роздумів про майбутнє не чув. Ну, не таких типу – «забебало все, хочу на море», а саме обдуманих.
Бо війна. Бо все ще в цій війні дуже і дуже туманно.
Так, ми встояли величезною ціною в 22 році і стоїмо досі. І ціна нині така ж висока. І так же складно.
Так, нема того страху, невпевненості та необізнаності як в перші дні. Але війна йде. Важка, на виснаження. Ресурсів меншає.
Тому мені реально не зрозуміло, навіщо журналісти або якісь публічні особи мусують тему Залужного в політиці?
Щоби що? Щоб нервувати Зеленського? Щоб нервувати союзників? Залужного заставити нервувати складно. Це фундаментальна в своїх холоднокровності особистість. Військовий готовий до буть якого перебігу подій.
То навіщо постійно запускати інформаційні вкиди про Залужного і політику? Людина воює війну. При обмежених ресурсах проти сильнішого ворога, ефективно робить все можливе. То чим він заважає на цій посаді?
Ні один кадровий військовий не думає і не мріє про політику під час війни. Всі хто хотіли - вже звільнилися, на пенсії чи за сімейних чи за станом здоров'я. Всі інші тягнуть військову лямку і на меті мають тільки перемогу.
Більше скажу. Навіть на призначення у владу, військові йдуть з великим скрипом. З дуже великим скрипом. Як правило ті, в кого щось з військовою кар’єрою не заладилось. Всі ж пам'ятали анонси заміни голів обласних та районних ВЦА на військових? Нема бажаючих. Бо війна. І місце кадрових військових які вчилися вже життя та є носіями таких важливих нині знань та досвіду - у війську.
Так, ніхто не знає як поведе себе Залужний після виходу на пенсію чи у відставку. Думаю він і сам не знає. Бо йому зараз не до прожектів та фантазій. Але я впевнений, що то буде дуже хєрова для нас всіх ситуація.
І якщо мета цих балачок, спрововокувати звільнення Залужного щоб підштовхнути його на похід у політику», то це реально хєрова історія може бути для всіх нас.
У військових є одне з основних правил – не чіпай і не ламай те що хоч якось працює.
Залужний не якось працює. Він працює ефективно в тих умовах які ми маємо.
На жаль, політика і війна для кадрових військових не сумісні. І коли хтось каже про політику, значить в головах війна вже закінчилася.
