З 17.10.2024 року стартує показ фільма про Трампа, в українських кінотеатрах. Фільм називається "Учень. Історія Трампа". В короткому описі зазначається зокрема така інформація: "... містер Кон (прим. одіозний адвокат) навчить свого учня “головним принципам” політичного життя: атакуй, нічого не визнавай і завжди перемагай, за будь-яку ціну."
Так ось. Щодо останньої фрази. Якщо вона мала місце бути в реальному житті Трампа, або ж він керується принаймні таким же баченням політичного життя, то дозвольте мені посперечатися з тим, наскільки ці настанови доречні саме в політиці. Це моє власне бачення.
Для цього приведу цитати зі слів Трампа про Україну:
1. "Україна повністю знищена".
Це можна підвести під настанову "нічого не визнавай"? Бо це брехня. Це неправда. І ми це знаємо.
2. "Мільйони й мільйони людей, включаючи всіх цих величних солдатів, мертві".
Це теж неправда. Бо навіть якщо зараз ми не маємо точних даних про втрати - це точно не мільйони. Якщо Трамп хоче записати в категорію "величних солдатів" і росіян, які загинули, щоб разом з нами з величезною натяжкою набрався той мільйон - то це цинізм вищої категорії.
3. "Ці красиві будівлі з золотими баштами зруйновані... Вони всі зруйновані, скрізь, окрім Києва..."
Людина не була в Україні. Людина напевно або бреше свідомо, бо знає і не хоче казати правду. Або бреше несвідомо, бо не знає. Що з цього менше зло для політика такого масштабу - я не знаю.
4. "Більшість країни зникло. Їх спадщина зникла".
Де? В якому масштабі? Нас окупували на 90%, а українці цього не знають? Яке неподобство. Ми, напевно, сліпі.
5. "Найгірша домовленість була би кращим варіантом, ніж те, що є зараз. Вони віддали би трошки, але всі були би живі".
Really?
Я може не великий аналітик, але наприклад пані Меркель мені видається тою, яка вигодувала Путіна співпрацею та дружнім відношенням, пустила до своєї країни тисячі мігрантів, які сіли на плечі німецьких платників податків (а це не українці, які нехай не всі, але влаштовуються на роботу, відкривають бізнеси та не нав' язують нікому свою релігію та правила поведінки). І пішла геть, напевно не відчуваючи докори сумління. Трамп дозволяє Путіну нести смерть іншим незалежним країнам, саме тим, що вважає, що з ним можна підписувати якісь домовленості. Потім смерть підійде до країн Балтії, до Польщі, а Трамп піде з поста колись, грати в гольф, з думками, що після нього хоч потоп.
Але все це мене би не стосувалося, якби ніхто не самостверджувався за рахунок України у своїх висловлюваннях. Далі що? Не визнавай агресію Путіна? Не визнавай незалежність окремих держав? Не визнавай дійсність? Реальність? Факти, чорт забирай?
Для агресивного стилю ведення бізнесу така риторика могла би бути прийнятною. Хоча, відверта брехня, брехливість як риса характеру - теж річ така, скажімо, на любителя. Для політики все це не дуже. Політика, звичайно, справа часто брудна, але варто ж визнавати і факти, і реальність. Бо фантазії занесуть кудись дуже далеко, до психлікарні.
