Дві цікаві події відбулися щойно. Британська "Financial Times" випустила жорстку редакційну статтю про президента Зеленського. Без будь-яких натяків і дипломатичної казуїстики, топове серед фінансистів і бізнесменів у всьому світі видання заявило, що Зеленський неадекватно оцінює загрозу зі східного напрямку і що замість підготовки до оборони та об'єднання країни, Зеленський вліз у внутрішню війнушку проти частини бізнес-еліт на боці інших бізнес-еліт, тобто олігарха Коломойського. "Financial Times" зауважили, що справи проти Коломойського в Україні не рухаються попри розслідування у Британії та США. А "боротьбу з олігархами" від Зеленського британці просто висміяли.
На цьому тлі лідеру опозиції Петру Порошенко сьогодні підписали підозру, за статтями (увага!) "державна зрада" та "створення терористичної організації". Слабо? Причина та сама що й раніше, бездоказова "вугільна справа" склепана за мотивами передачок Бігуса, за які тепер його рвуть в судах адвокати Порошенка. Соррі, на щось більш креативне у друзяк Татарова фантазії не вистачило.
Чому у друзяк Татарова? Та тому, що розслідування веде ДБР незаконно призначеного тво директора Олексія Сухачьова - колишнього колеги і висуванця Татарова. А підозру Порошенкові підписав заступник генпрокурора Олексій Симоненко, який передав справу Татарова від НАБУ до СБУ Баканова і якого журналісти "Української правди" зафіксували на гулянці з приводу Дня народження Татарова.
Маратися таким не схотіла навіть віддана Зеленському генпрокурор Венедиктова.
Враховуючи, що Татаров під час Революції Гідності був одним з керівників МВС Захарченка, а Порошенко тоді був одним з ватажків Майдану, нема нічого дивного в появі таких підозр. Типовий реванш янучар - нічого більше. Путін з Кремля задоволено аплодує.
Знаєте, все це вже навіть не обурює. Хіба то перша підозра? Хіба вперше зелена влада намагається тиснути на Петра Порошенка? Тиснули і будуть тиснути, бо дуже добре знають, що уже програють. І що ані сам Порошенко, ані люди що зібралися біля Порошенка ніколи не пробачать їм, у першу чергу - зламаних реформ і втраченого країною дорогоцінного часу.
В Україні вже був прецедент президента аж надто захопленого боротьбою з опозицією. Є прикмета - такі президенти потім до Ростова тікають. Ганебно.
