1. Портніков, безперечно, накаутував свою російську візаві.
2. Називати Портнікова "одним-єдиним публічним інтелектуалом в Україні" - це перебір. Є чимало українських інтелектуалів, які успішно ведуть дискусії з російськими лібералами. Серед тих про кого я знаю - це Андрухович, Курков Кирило Говорун. Просто відео з цих дискусій ми не бачимо.
3. Портніков переміг не інтелектом, як пишуть його прихильники, а тому, що є вправним пропагандистом і максимально використав різні полемічні й маніпулятивні прийоми, зокрема методику так званого "психологічного айкідо", коли теза опонента не заперечується, а використовується, певним чином препарованою на свою користь (наприклад про Наполеона, зрадника Корсіки). Якщо проаналізувати відео з такого боку, всі ці прийоми помітні.
4. Латиніна програла не тому, що дурніша, менш освіченіша чи зазомбована пропагандою, а тому, що є аматоркою в полеміках з пропагандистами, і вона швидко це зрозуміла.
5. Погляди Латиніної є настільки ж "імперськими", наскільки погляди Портнікова є "націоналістичними". Усі росіяни- ліберали не співають "під дудку путіна", як нам здається, а виходять із необхідності збеоеження руского міра. Вони намагаються переконати себе й світ, що Росія може бути демократією в кордонах імперії (хоча це в принципі неможливо, бо будь- яка демократія, вільні вибори і свобода слова призведуть в Росії до пожвавлення національних рухів і спроб вибороти незалежність окремим народами).
6. У цьому теза Латиніної про те, що "українці і росіяни - брати і партнери в розбудові імперії" схожа з українським наративом про те, що жителі Донбасу й Галичини - нічим не відрізняються у своєму баченні перспектив співжиття в Україні. Ми вважаємо, що на сході України живуть українці, зіпсовані російською пропагандою, російські ліберали вірять, що українці - це зіпсовані Польщею і Австрією колишні р осіянами. І те й інше є одночасно і правдою і неправдою - зважаючи на те із якої концепції світопорядку дивитися.
7. Якби Портнікову довелося вести дискусію з кимось з досвідчених путіністів - Дугіним, скажімо, чи з Соловйовим, і пропаганда зійшлася б у двобої з пропагандою, то ми б змогли оцінити навички Віталія. Але така дискусія неможлива, бо людям з різними цінностями нема про що дискутувати.
8. Вбивча перевага Портнікова в глядацьких симпатіях пояснюється тим, що аудиторія Фейгіна - це переважно українці східних і південних областей. Російськи ліберали його чомусь не сприймають, а російські імперці не дивляться.
9. Чи вважати цей ефір великою перемогою українського дискурсу? Ні. Але локальною перемогою - так. Портніков показав, що з росіянами треба вести дискусії і показав, як. І в цьому він, як і захейтені свого часу Курков з Андруховичем - мають рацію, а Забужко з Фаріон - не мають.
