Єдиний син відбився від рук.
Випробувавши всі способи впливу, батько придумав нарешті от що: вкопав навпроти будинку стовп і після кожного поганого вчинку сина забивав у цей стовп цвях.
Пройшов деякий час, і на стовпі не залишилось ані живого місця – весь він був утиканий цвяхами.
Ця картина вразила уяву сина.
Тоді за кожен хороший його вчинок батько почав витягувати по одному цвяху.
І от настав урочистий момент: останній цвях витягнений із стовпа.
Але на сина це справило зовсім неочікуване враження: він гірко заплакав.
– Чому ти плачеш? – запитав батько. – Адже цвяхів на стовпі більше немає.
– Цвяхів немає – а дірки залишились!















!["Мер СОБЯНІН: «А я іду, крокую по Москві» [МУЗИЧНА пародія]" - Юрий ВЕЛИКИЙ (ВИДЕО)](https://static.spektrnews.in.ua/img/2026/06/2261/226128_48xx_.jpg)



