Сонце і Вітер посперечались, хто з них могутніший.
І Вітер сказав:
– Я доведу, що я могутніший. Бачиш, там старий дід в плащі? Посперечаймося, що зможу змусити його зняти плащ швидше, ніж ти!
Сонце сховалось за хмару, а Вітер почав дути все сильніше і сильніше, доки не перетворився майже в ураган.
Але чим сильніше він дув, тим щільніше закутувався старий дід у свій плащ.
Нарешті Вітер стих і припинився.
І тоді Сонце визирнуло з-за хмари і лагідно посміхнулось мандрівнику.
Мандрівник повеселішав і зняв плаща.
А Сонце сказало Вітрові, що ласка і дружелюбність завжди сильніші за лють та силу.
