Є різні життєаі стратегії.
Хтось хоче вакцинуватися, щоб пожити довше.
Навіщо - це інша справа.
Бо страх смерті. Бо хочеться побачити і поняньчити внуків. Бо (особливо поважаю цю категорію) хочеться побачити чим закінчиться цей п"*дець і чи посадять коломошку , а за ним і Найвеличнішого.
Але хтось вірить у пласку землю, масонську змову, або "іхтамнєт". Вірити, я вважаю, теж можна як хочеться, якщо це не заважає іншим.
Я поважаю анцивакцинаторів за те, що вони рісковиє рєбята і вірять у свій імунітет.
Вони мають право померти так, як їм хочеться.
Але держава, як мудрий егоїст - може обмежувати їх у праві на пересування громадським транспортом. Бо вона має думати за економіку. Бо навіть заражений вакцинований піде на лікарняний, а значить не донесе державі податків.
Тому ви маєте право не вакцинуватися. Ходіть пішки. Пересувйтеся на власному авто. Живіть радісно.
Але якось окремо.
І давайте поважати один одного. Все одно усі ці мітинги - проплачені з Офісу президента. Щоб ми зараз говорили не про офшори Зеленського, не про бариші олігархів, не про тарифи.
А про те - вакцинуватися чи ні. А значить маніпулятори отримали тактичну перемогу.
Анекдот в тему про життєві стратегії:
Чоловічий туалет в Британії. Двоє джентльменів попісяли. Один заходився мити руки, інший одразу попрямував до виходу. Той що миє руки:
сер, а вас у школі не вчили, що після туалету треба мити руки?
сер, нас вчили їх не обс*икати.
Гарного дня всім! На відміну від КОВІДу, який роз'єднує, нас усіх єднає любов до України! Бережіть її.
