"Про британсько-рускій інцидент" - Віктор Бобиренко

"Про британсько-рускій інцидент" - Віктор Бобиренко

Реальність – це ілюзія, викликана недостатністю випитого алкоголю.

Так говорив Черчіль.

Відносність – це лише точка зору в залежності від того тверезим поглядом ви дивитесь на ситуацію. Чи вже залили очі. Чи, не дай Боже, закачали в себе щось серйозніше.

Так і з’являється відносна реальність.

Цей термін точно стосується рускіх маряков і ФСБшників.

Яким таваріщ Путін доручив створити відносну реальність.

Бо якщо вірити рускім – британці вторглися в рускіє територіальні води. Хоча весь світ визнає Крим українським.

Але все одно – у (відносно Росії) Крим – британський есмінець не заходив. А рускіє відбомбились – десь.

Якщо ви глянете на карту в смартфоні – вам буде здаватися – що це десь поруч. Бо Крим і десьбілякриму на смартфоні фактично одне і теж.

Якщо ви глянете на карту регіону – між літаком та кораблем – була певна відстань.

Якщо ви це все побачите з карти навігації з великим приближенням – то виявиться – що ті хто бомбили, і ті, кого бомбили – були на ого якій відстані.

Бо все відносно.

А російська реальність – дуже відносна.

Щоб у рускіх мереж і корисних ідіотів по всьому світові була можливість сказати: о, а бачте, британці шастають біля Росії. То може і справді північний медвідь мирний, як і говорить Путін? Може це всі світові уряди у змові проти мирних рускіх?

От повірте, саме таку версію вже зараз вкидають.

Але головна версія інша.

Щоб у дяді Вані із Рязані не зникла думка, що Матушка-Расєя акружена врагамі.

Не пройшло і 80 років, як сюди напав Гітлер – і ось уже знову. Щоб випив Ваня бражки і застогнав: тасколькажможна.

І сплотілся вокруг любимого вождя.

Ну і попутно Путіну тепер можна ужать гайки і пайку.

Бо враг у ворот.

Десь так все і було.

Заодно відволіче усіх від провалу Росії у футболі. Заодно і нас.