Путін, диктатор з країни-агресора (неважливо як він себе називає – президентом чи зразу імператором) до 1 вересня вирішив порадувати своїх холопів новим мемом. Він заявив, що працелюбність це не просто «рєзіновая попа», а ще й уміння організувати свою роботу. Звісно, цю фразу можна подати так, що працелюбність це не просто гарна посидючість, а ще й... Проте спічрайтерам Путіна навіщось знадобилося додати цій фразі дуже вульгарного відтінку. З натяком на в’язничне «опусканіє» та інші форми сексуального насилля.
І от думаю я, що це не випадково. Думаю комусь дуже знадобилося донести до російських дітей, що працелюбність то «не просто гумова дупця», бо потреба в гумовій дупці навіть не обговорюється.
Мені тут довелося на власні очі побачити приміщення в якому кілька місяців мешкали представники народу-богоносця з другої армії світу. Зразу оговорюся. Я чудово знаю, що на війні першою гине правда. Через це я дуже обережно ставлюся до розповідей про нелюдську жорстокість та дикунську вдачу окупантів. Але. Те що я побачив на власні очі, мені довело. Ні, не брешуть наші ЗМІ, коли описують окупантів дикунами і соціопатами.
Уявіть собі офіс невеличкої фірми у селі на Донбасі, в якому окупанти мешкали протягом кількох місяців, аж поки їх не викинули звідти ЗСУ. Виглядало це так. Центральне приміщення було ними обладнане під житло. А всі сусідні з ним кімнати – під смітники. Повнвстю. Для початку, «носії зайвої хромосоми» (це я помічника президента РФ цитую) перегорнули до гори дригом шафи з документацією фірми. Гроші вони там шукали чи що – не збагнути. Зламані печатки і установчі документи фірми валялися просто на підлозі, я бачив. Ті хто їх розкидав, гадки не мав про їхню цінність.
Створивши перший шар мотлоху на підлогах, окупанти стали створювати другий шар – з упаковок сухпайків армії РФ та інших використаних предметів «Made in Russia». В такий спосіб вони завалили сміттям всі кімнати біля тої де мешкали самі. Побачене вразило мене тим більше, що буквально за тиждень до, я бачив як українська мотострілецька рота забиралася з постою з будівлі сільського клубу. Приміщення здавали його директору, кімнати українські солдати після себе вилизали і залишили на місцях всі лаштунки, штори і подібні предмети, не зайві в солдатському побуті. Тому що директор Клубу офіцерів про це... попросила. А офіцери попросили солдат. Я розумію, що є принципова різниця між «солдати пішли» і «солдати втекли». Я розумію і те, що там де запаскуджують приміщення в якому самі живуть, щось комусь передавати не збираються. Навіть своїм, які прийдуть за тобою.
А остаточно мене добило от що. В приміщенні було накидано повно упаковок від сухпаїв російських і майже не було сухпаїв українських. Причину я дізнався невдовзі. Окупанти які жили приміщенні офісу, вибачте, випорожнюватися ходили в картонні коробки в сусідніх кімнатах. При тому, що туалет (сухий, чистий і міцний) був у 7 метрах від виходу. Я не жартую. Не складно уявити який сморід стояв у кімнатах, коли туди тільки прийшли українські солдати. Та хіба тільки там? На моїх очах український підрозділ облаштовувався в інших будівлях відбитого села і вибачте лайно солдати з кімнат виносили ведрами.
І ще. Слухайте, а знаменита російська тільняшка, це елемент одягу, чи ганчірка на всі випадки життя? Питаю, бо тільники забруднені до стану полової ганчірки я бачив майже у всіх кутках. Авторитетно заявляю, я жодного разу не бачив розкиданих так само штатних футболок ЗСУ.
Працелюбність, кажуть? Уміння організувати, кажуть? Та поки що я на власні очі бачу, що навіть пересічний український солдат «з села Задрипанськ» почуття дисципліни і банальної побутової культури має набагато більше за окупантів. Які у свохм масі, не те що нести якусь культуру назовні, а самі нездатні вилізти з власних сміття і лайна.
Тому й кажу. Путін сказав саме про те, що потрібно від росіян Кремлю. Гумових дуп. Працелюбних. До речі, от переконаний. Матимуть.
