Не так давно вчені,провівши чимало досліджень, дійшли невтішних висновків, що позитивне мислення аж ніяк не впливає ані на здоров'я людини, ані на тривалість її життя. Бажання думати тільки про хороше не врятує тебе ані від стресу, а ні від смерті.
То що ж - викинути позитивне мислення на смітник історії? Тим більше, що хейтити й справді легше.
Причому що цікаво: у ФБ позитив і негатив розділені приблизно порівну. Але позитив — це переважно про себе, про свої мудрі думки і героїчні вчинки. Про своїх друзів і подруг, дітей, собак і котів. А негатив - про всіх навколо, починаючи від президентів і завершуючи вуличним продавцем шаурми, який і обличчям “якийсь не українець”, і мови не знає...
Я не читав жодного посту у ФБ, коли б хтось написав: який я дурень і який розумний уряд! Може, є такі? Назвіть...
Мислячим людям здається, що чим більше критики, тим швидше ми прийдемо до благословенного ідеального суспільства - в людей відкриються очі, вони зрозуміють, де помилялися і підуть вірним шляхом.
Психологи кажуть, що негативні новини сприймаються швидше й охочіше, бо дають інформацію про можливу небезпеку. Це, мабуть, справді так. Але хейти, які ми читаємо і чуємо в соцмережах і ТБ, жодної інформації для нашої безпеки не дають. Бо в більшості своїй ці новини нас не стосуються, як і нашого життя. Вони не відкривають для нас жодного напрямку дії. Окрім як усіх навколо вішати й розстрілювати.
Я розумію, що санітари лісу - це корисне явище. Але якщо в лісі самі лише гієни і шакали, то скоро там нікому буде жити.
Це тільки в математиці мінус на мінус дає плюс. У суспільному житті мінус на мінус дає глибокий мінус, абсолютний нуль, вакуум, де нічого не спроможне вижити. Ані твої вороги, ані ти сам.
Один мудрий ребе сказав, що в людях треба бачити тільки хороше, те що вони зробили на користь суспільства. Вони можуть зробити цієї користі з макове зернятко, а решту свого життя жити у гріху - але оцінювати їх треба по зробленому.
Терези добра і зла, вищий суд — то не людська турбота, залишмо їх Господові. Зосередимося на пошуках чогось хорошого.
У житті так багато несправедливості й ентропії, що навіть найменші паростки чогось, що цій ентропії протистоїть, це вже щастя.
Колись у коментах спитали: як можна сумістити позитивне мислення і критичне.
Можна. Бо критично мислити — це не тільки дегустувати діжку меду на присутність в ній ложки дегтя. Це й - шукати алмазне зерня у купі гною. Перше звичайно приємніше робити, ніж друге. Але ж і нагорода за одне й інше неспіврозмірна.
Позитивне мислення не вбереже від смерті. Але воно й не для цього існує. Воно взагалі не має утилітарної мети.
Воно просто єдина основа, на якій можливе творення. І ми мислимо позитивно, бо створені по образу і подобі Божій, і чим більше позитиву в наших думках, тим більше в нас від Творця. От і все.
