У продовження теми про перипетії навколо мирного процесу зі звільнення територій Донецької та Луганської областей та після цілого ряду коментарів, включаючи президента Зеленського, керівника його офісу і представників ТКГ, найперше, що на себе звертає увагу, це низка міфів, які активно розкручуються.
Міф перший: «Вдалося усунути загрозу ескалації». Інформація не лише неточна, але й небезпечно заспокоює партнерів. Лише потім уточнюється, що підведена Росією військова техніка залишилася в безпосередній близькості до кордону, що відведена лише незначна кількість військовослужбовців. Але хто читає далі новинних заголовків.
Міф другий: «Снайпери значно менше стали стріляти». Останні зведення з фронту показують, що постріли, які забирають життя наших захисників, не припинилися. На жаль, цей міф добре вписується в старіший міф, який своїм корінням сягає передвиборчих обіцянок Зеленського, що «для припинення війни достатньо перестати стріляти».
Міф третій: «Росія підтвердила територіальну цілісність України». Показовим було тиражування цієї тези наприкінці квітня, нібито російський високопосадовець у ТКГ (читай Козак) заявив про визнання територіальної цілісності України. Цікава, але доволі небезпечна маніпуляція. Хто менш-більш відслідковує російські заяви добре знає, що Москва послідовно наголошує на визнанні територіальної цілісності України. Але тут є дуже важливий нюанс. Без Криму. Розуміння цієї маніпуляції краще розкривається через іншу страшилку, про яку далі.
Міф четвертий: «Росія хоче приєднати Донбас». Особливо ця тема активізувалася під час нарощування російських військ на кордоні з Україною й напередодні звернення Путіна до федеральних зборів, де мало не очікувалося проголошення приєднання Донбасу. Важливим є уточнення, Росія не має на меті приєднувати Донбас де-юре, але Москва буде далі працювати над тим, щоб усіма можливими зв’язками прив’язати Донбас до Росії, при формальному перебуванні в складі України. Саме тому й далі триватиме паспортизація, повне замикання економічних процесів на Росію, на додаток до вже раніше запроваджених рубльової й банківської системи РФ. Стратегія Росії полягає в створенні троянського коня для України для блокування будь-якого поступального руху нашої держави, у тому числі до ЄС та НАТО. Натомість юридичне входження Донбасу до Росії повністю б перетасувало колоду карт, і не в інтересах Москви. Не виключено, що ця страшилка запускається руками самої Москви, як елемент тиску на Київ для отримання нових поспішних поступок, щоби «не втратити момент».
Міф п’ятий: «Двостороння зустріч Зеленський — Путін необхідна, бо Україні треба мир і треба використовувати всі можливості». І без додаткових аргументів зрозуміло, що така зустріч миру не принесе. Але мета полягає в нав’язуванні суспільству консенсусу щодо такої зустрічі, наслідки якої можуть бути непередбачувані.
Мета таких міфів не більше, ніж гра на рейтинг та створення ілюзії про контролювання ситуації. Але така свідома невірна оцінка ситуації перешкоджає виробленню ефективної стратегії реагування на реальну ситуацію, що склалася на Донбасі.
Про це згодом. Далі буде …
