Що спільного у цих двох фото?
Це два комуністичних маєтки.
Перший належить колишньому другому секретарю (головний ідеолог) ЦК КПУ Леоніду Макаровичу Кравчуку. "Хатинка", як колись він висловився.
Другий - власність головного комуніста незалежної України - Петра Миколайовича Симоненка. Він в часи СРСР теж відповідав за ідеологію - тільки на шабель нижче, у масштабах Донецького обкому КПУ.
Обидва за своє життя будки собачої не побудували. Лише язиками працювали. А ти диви - в обох маєточки, що "тягнуть" на десятки мільйонів гривень. Зокрема "хатинка" Симоненка з земельною ділянкою під 2 мільйона вічнозелених американських грошей оцінюється.
Гаразд, Порошенко або Ющенко - все-таки перший один з найкрутіших бізнесменів в Україні, а другий фінансист, банкір, лекції читає задорого. До Ахметова теж претензій не виникає. Він ніколи в комуніста не грався, про скромність і соціальну справедливість не кричав. Але ці двоє?!
Та найстрашніше не це. Найстрашніше, що фанати Симоненка не бачать у царських роскошах, головного комуняки нічого поганого. "Він заслужив", - кажуть. Розумієте? Вони живуть з піввареником, із злиденними пенсіями, він - обжирається делікатесами у їдальні, яка за площею більша за їхні квартири, і вони хочуть його у владу, аби Петро Миколайович соціалізм збудував. До речі, чим Симоненко "заслужив" мільйони доларів, крім інтенсивної роботи язиком та просування інтернесів Кремля, ніхто сказати не може.
І доводити їм що саме ці двоє, плюс колишній парторг "Южмашу", Леонід Данилович Кучма (який з КПУ вийшов лише у 1994 році під час виборчої кампанії у президенти), є справжніми винуватцями того що в них такі мізерні пенсії, - даремна справа.
Бо народ кричуще неграмотний, кравчуки та симоненки про це попіклувалися свого часу. Пояснювати народу, як політика влади у 90-х відгукується зараз - це наче у 1840 році пояснювати кріпакові князів Юсупових концепцію раціональних очікувань Чикагської економічної школи.
"Атнять і паделіть. Забрать у багатих і повисить пенсію".
"Вернуть Радянський Союз, бо тоді багатих не було".
У Польщі, Чехії, Словаччині, Німеччині, Латвії, Литві, Естонії, Хорватії комуняк відсторонили від влади, й ці країни пішли вперед. У нас вже тридцять років народ вперто крокує по граблях, шукаючи "такого само, тільки з перламутровими ґудзиками"(с).
Чому вони, навіть переконавшись, що з "чарівником у зеленому вертольоті не склалося", досі ненавидять Порошенка? Здавалося б, будь-яка нормальна людина, у якої є хоч грам сірої речовини за лобною кісткою, мусила б сказати собі: "Так, я страшенно помилився(лась), так мене обдурили. Виправляю помилку". Але ні - вони чергового "чарівника", який комунізм їм будуватиме, шукають. "Такого само, тільки без крил"(с)
Бо комунізм - красива казка, в якій ти працюєш скільки схочеш (тобто ніфіга не працюєш), а береш скільки треба (і навіть більше, про запас, а то раптом комунізм скінчиться). Ця зараз досі сидить у них в підсвідомості, змушуючи щоразу вибирати навіть не халяву", а ОБІЦЯНКУ "халяви".
Вони досі вірять, що можна працювати, як вони працюють зараз, а зарплату отримувати, як в США. І що Порошенко не хоче щоб так було лише тому, що дуже злий.
Вони уже "ефективних господарників" з Донецька знову хочуть. І спробуйте їм пояснити, що 2014 рік був ЗАКОНОМІРНИМ підсумком "бурхливої діяльності" тих "господарників": що інакше просто не могло бути - вам зроблять великі очі, обізвуть вас дурнем і скажуть, що в "усьому винні майдануті і Держдеп".
Жертви комуністичного виховання з мізками, запорошеними брехнею. Десятиліттями брехні.
А маєточки у комуняк гарні...
Післянаписаного.
Народ, який не знає, або забув своє минуле, не має майбутнього. Це сказав Платон.
Від себе додам: такий народ приречений крокувати поміж кравчуками-кучмами-зеленськими-тимошенками-януковичами і знову кравчуками. Наразі дід переживає другий пік популярності.
Замкнене коло. Та ще з граблями.
