"Про Національний Пантеон. Частина 2" - Віталій Гайдукевич

"Про Національний Пантеон. Частина 2" - Віталій Гайдукевич

Чому формат залежить від місії і задачі об'єкта - як це у людей.

Новинна акуталізація – сьогодні стало відомо, що уряд ухвалив постанову щодо об’єкту, який влада називає «Пантеон». Це буде на території Лаври. Де саме? Скоріш за все десь на локації, де гаражі і господарчий майданчик Паші Мерседеса був. В ногах Юрія Долгорукого. От такий «пантеон на задвірках». Але офіційно – місце на площі лаврського заповідника типу ще визначатимуть, тому про вимоги до локації Пантеону буде один із наступних дописів. Зараз же про смислові моменти.

В чому вбачається маніпулятивність процесів навколо Національного Пантеону? Поставимо собі питання – а для чого Україні «Національний Пантеон» - не загальними словами, а конкретно – яка місія, функція, завдання конкретного архітектурно-скульптурного об’єкту на конкретній локації?

І тут корисно подивитися, для чого країнам в різні часи ставав потрібним об’єкт , який підпадає під (дуже широку рамку) визначення Національний Пантеон? Бо в різних країнах Національні Пантеони мають різні місії, виконують різні задачі і спільним знаменником там є лише «це про національну пам’ять». А решта крепко різниться.

В подальшому тексті зверніть увагу на слова «церква» і «меморіальний комплекс».

Отже, приклади….

Пантеон Франції був створений в будівлі церкви. В новій ролі локація почала діяльність з поховання Мірабо в 1791 році. Нова роль церкви сформувалася через революцію і місію (!) замінити культ старий державобудови навколо монархії на новий культ державобудови - навколо нації. Тому французький Пантеон заточували на посил «люди, котрим вдячна Батьківщина»: Aux grands hommes, la patrie reconnaissante. Отже по суті це церква, де поховано 83 особи.

Пантеон Великої Британії – церква - Вестмінстерське абатство. Поховано 18 монархів і більше 3 тисяч видатних представників нації. Формувався еволюційно, а не революційно, від 17 століття. Місія – демонстрація тяглості в глиб віків.

Пантеон Польщі – церква – Кафедральний собор у Вавелі. На початках (13 століття) - єпископська усипальниця, потім – королівська, потім членів королівських родин. Лише у 19 столітті, перелік розширено на немонарших осіб , але борців за польську державність (Понятовський та Костюшко) і митців (Міцкевич і Словацький), а в 20ст. – державних діячів.

Пантеон Німеччини – Вальгалла - зала слави, а не місце поховання, а меморіальний комплекс. Тут є наголос на історичних особах. Зала побудована рішенням короля Людвіга І Баварського саме як місце вшанування діячів німецької культури, науки, мистецтва, політики та військової історії, особливо в контексті ідеї спільної культурної спадщини німецькомовних народів після наполеонівських воєн. Станом на тепер в залі слави 193 пам’ятні знаки.

Пантеон Чехії – церква - собор. Св.Віта. лише монарші, церковні особи. Немає митців, військових, політичних діячів. По суті – усипальниця.

Пантеон Іспанії. По факту в Іспанії є ТРИ (!) об’єкти, що можуть претендувати на роль Пантеону.  

1. Panteón de Hombres Ilustres, з 2022 року просто Panteón de España. Задум створення – 19 століття. Пантеон є частиною комплексу базиліки Аточа і присвячений видатним діячам політичної та військової історії Іспанії. Є 11 окремих поховань і меморіальна фіксація.

2. Королівська крипта в Ескоріалі – тут ховають лише монарших представників.

3. Долина Полеглих – меморіальний комплекс, присвячений жертвам громадянської війни з обох боків. Поховано 33 тисячі загиблих.

Пантеон Португалії – церква - Panteão Nacional розташований в будівлі церкви Санта-Енграсія. Почали будувати церкву в 17 столітті, в 1916 році перепрофілювали її на пантеон, завершили будівництво в 1966 році. В пантеоні є 13 поховань (президенти, письменники, військові, митці та інші діячі) , так і 6 кенотафів.

Пантеон США – США не мають комплексу на зразок європейських країн. Арлінгтон в першу чергу військове меморіальне кладовище. Цивільні там як виняток.

Пантеон Італії – насправді їх два:

1. Власне Пантеон – церква св. Марії, що є усипальницею низки видатних італійців від часів Відродження до 1926 року,

2. Вітторіано – меморіальний комплекс, де архітектурно-скульптурно мовою передано меседж італійської ідентичності та єдності навколо неї.

Отже маємо чітко ДВА формати – усипальниця в церкві чи на базі церкви і державний меморіальний комплекс.

Місія церкви - усипальниця національних достойників, місце спокою, тиші.

Місія меморіального комплексу - трансляція певних сенсів, державних меседжів, місце церемоніалу, місце виховання на наочності образів, присутності великої кількості людей.

Зафіксували.

Далі буде частина третя і відповідь на питання «Чому створювали Пантеони різні країни?» Бо саме від задачі, яка ставиться перед локацією і залежить, в якому форматі нації потрібно мати пантеон.

На світлині - Пантеон Португалії.