Нардеп «Слуги народу» Мар’яна Безугла видала спітч про те що Україні потрібна, мовляв, «нормальна опозиція». Опозиція нинішня, тобто по факту «Європейська Солідарність» і якась частинка «Голосу» для депутата «Слуги народу», мовляв, ненормальна. Вочевидь, тому що ЄвроСолідарність не дала замовчати історію з Трухіним, який «хотів уйти тихенько в ліс» та вимагала збереження для мене, інструктора з БПЛА, доплати у 30 тисяч грн., які влада у мене забрала, посадивши мене на голий солдатський оклад. Проте.
Практично те саме проспівав лідер фонду «Повернись живим» Тарас Чмут. Мовляв в Україні нема адекватної опозиції, бо існуюча «максимально деструктивна і подекуди незрозуміла різниця між ними і якимось проросійськими силами». Ну так, коли ЄвроСолідарність не дає забалакати скандал про яйця по 17 грн. (Дана Ярова примудряється проводити закупівлі за адекватними цінами) і говорить про те як призначені Зеленським голови райадміністрацій для бомбосховищ купували барабани й пательні, але не робили ремонти – це вона максимально деструктивна. А коли Фонд Порошенко і «Справа громад» женуть на фронт вантажівки, БПЛА «Валькірія» і «Посейдон», пікапи, автомайстерні, «Мавіки», лазні-пральні і багато іншого – це «нема різниці між нами та проросійськими силами».
Маю нагадати, що сам Чмут ім’я собі зробив як раз таки на критиці Петра Порошенка та його команди, бо в часи Порошенка був максимально деструктивним. Але не про Чмута мова.
Мова про тих осіб, які зараз рясно набилися в оточення Чмута, Притули та інших відомих осіб і які водночас корчать з себе якусь форму опозиції владі, але переважно займаються жорсткою критикою Петра Порошенка та його партії і прибічників. З якогось доброго дива усі ці люди вирішили, що вони зможуть стати повноцінною опозицією, коли з політичної арени піде Петро Порошенко. Мовляв, Порошенко так потужно займає опозиційну нішу, що не дає їм молодим і перспективним, місця під сонцем. До речі, водночас з їхніх лав лунають заяви ніби реальна підтримка ЄвроСолідарності мізерно мала. Одним словом, шизофренія прогресує.
Мене от часто навідує питання, а всі ці молоді лідери не пробували почитати книжки з історії світової дипломатії, наприклад? Їм не спадало на думку, що вся їхня дута напівопозиційність існує саме завдяки Петру Порошенко? З дуже простої причини. Якщо справді Порошенко піде з політичної арени, всім їм залишиться одне з двох. Або стати підспівувачами влади, на кшталт уламку «Голосу» ім. депутата Устінової, якій явно не потрібні конкуренти в освоєній ніші. Або – всі вони швидко посмакують тими самими камерами, де ще нещодавно сиділи генерали Марченко і Павловський.
Банальне, ці хлопчики й дівчатка з організацій різної міри грантовості, без Порошенка будуть розмазані медійною машиною діючої влади, нинішнім втіленням якої є мономарафон. Зелена влада зі шкіри пнеться, аби впровадити авторитарний стиль керування. А в авторитарній системі опозиція потрібна лише в тому вигляді, в якому вона існує в Росії, наприклад. Там як раз «конструктивна опозиція». Себто – ручна.
Хлопчикам і дівчаткам, які в Європі бувають частіше ніж в Черкаській області, було б не зле дізнатися що в Британії, наприклад, опозиція від роду-віку деструктивна. І там теж її звинувачували в роботі на німців, на комуністів тощо. Бо будь-яка «адекватна опозиція» то не опозиція – не безкоштовний і максимально ефективний аудитор влади. Всі «адекватні і нормальні опозиції» стають частиною системи влади. Ці хлопчики і дівчатка справді хочуть стати любимими болонками Офісу Зеленського?
Моя думка – не хочуть. Просто всі вони дуже цинічні. Вони банально годуються з протистояння Порошенка і влади. Поки Порошенко стоїть останнім бастіоном проти зеленого авторитаризму, всі ці хлопчики і дівчатка владі неймовірно потрібні. Всім їм треба боротися з Порошенком, але не побороти Порошенка. Опозицією стати вони планують за повернення Порошенка у владу. І будуть вони тоді максимально деструктивною опозицією. Ненормальною.
