Розрив між кандидатами у президенти за тиждень різко скоротився - КМІС. Якщо 8-9 квітня за Порошенка-Зеленського готові були проголосувати за пропорцією 24,5-75,5%, то наразі вона складає 38,1-61,9% відповідно.
Ті, хто у мішку Зеленського, дуже вчасно розпочали його передвиборчу компанію з разрахунком на те, що жага за "новим обличчям" вийде на свій пік точно під перший тур перегонів. Потім, з огляду на те, що король виявився не просто голим, а й не дуже розумним, його рейтинг логічно розпочав падіння. За моїми розрахунками, на середену травня Порох однозначно вигравав би ці вибори. Але у нас немає часу до середени травня.
Чи є шанс? Є. Проте, оточенню Президента й тим, хто з ним асоціюється, треба в останні дні бути максимально обережними у своїх висловах, жартах і діях. Тільки-но Порох своїми надтитанічними зусиллями виборює 3-4% симпатій виборців, обов`язково знайдеться той, хто 1-2% віднімає. Уявляю, як це його бісить.
Що маємо на фініші? З однієї сторони, відсутність програми та досвіду, ригівська команда, відвертий зв`язок з Коломойським, мутне фінансування, відкос від армії, антиукраїнські жарти, небажання підтвердити свою незалежність від наркотиків та невміння елементарно висловлювати свої думки. З іншої - сильна армія, зростання економіки, міжнародний авторитет і запевнення Путіна, що його влаштує будь-який президент, окрім Порошенка. Тобто - вищий знак якості.
Вибір влади - це відповідальність. Зробити цей вибір і потім нести за нього відповідальність - непідйомний вантаж для багатьох. Бо улюблений вид спорту - плавання за течією, вид мистецтва - поеми про зубожіння, вид роботи - очікування державної шари. Хоча всі правила життя можна записати в словах: "Думай і бери відповідальність за свої вчинки" - ось і вся філософія. Шануймося!
