Професійні американські архітектори подивились на проект бального залу Трампа і прифігіли. Тупість і дурість. Наприклад, велетенські сходи ведуть до портику з колоннами, який НЕ є входом до зали)) Це просто обманка))) Але вона ще й настільки перенасичена колонами, що тупо не дасть людям з середини мати вид назовні, та перекриватиме зовнішнє світло.
І да, ця штука дуже велетенська – бальна зала власне втричі більша від будівлі Білого дому, де здійснюється влада. Вона розрахована на події за участі 1000+ персон. Але такі події збираються нечасто. Куди більше зібрань на сотні людей. І от вони в такому залі будуть здаватись малолюдними. Тобто неуспєшними))) А Трамп же ж хотів навпаки – щоб усі балдєли від його величі…
Архітектори намалювали прямо на картинці глупості чи недоречності проектантів Трампа. Кажуть, що якби ті не бігли, то можна було б виправити. Все-таки мова йде про знаковий гігантський проект. Але ж трампісти як розуміють, що невдовзі їх повикидають піджопниками. Тому і ліплять свої зміни як ошпарені.
Якшошо, в лонгріді опис професійних претензій до проекту.
Проект бального залу Трампа майже не піддавався ретельній експертизі
У четвер Національна комісія з планування столиці має провести остаточне голосування щодо затвердження бального залу президента Трампа, завершивши таким чином останній етап розгляду цього масштабного розширення Білого дому, деталі якого були оприлюднені лише в січні. Минулого місяця інша комісія, очолювана соратниками президента — Комісія з образотворчого мистецтва — обговорила проект бального залу протягом 12 хвилин, після чого одноголосно його схвалила.
Поспішні розгляди, коли будівельні крани вже кружляють над територією Білого дому, різко відрізняються від того, як протягом десятиліть у столиці проектували та доопрацьовували нові пам’ятники, музеї та навіть скромні реконструкції. І через це бальний зал виграє від цього менше, попереджають архітектори.
Візьмемо, наприклад, огорожу Білого дому — набагато скромнішу частину комплексу, яка отримала набагато більше уваги з боку обох комісій, коли її перебудовували під час першого терміну пана Трампа.
Такі деталі впливають на те, як люди, що проходять повз, сприймають ці знакові місця, і як кожна споруда вписується в столицю, яка з 1790-х років планувалася з урахуванням громадських символів та ліній огляду. Ці обговорення також є виразом демократії, сказала Керол Квіллен, президент і виконавчий директор Національного фонду збереження історичної спадщини, який подав позов проти адміністрації щодо бального залу.
«Навіть якщо ми повільні, робимо помилки і боремося, цей процес має для нас значення», — сказала пані Квіллен. Жоден проект, що належить громадськості, не повинен бути баченням лише однієї людини, додала вона.
Однак саме так часто описували цей бальний зал.
«Президент Трамп — найкращий будівельник і девелопер у всьому світі, і американський народ може спати спокійно, знаючи, що цей проект у його руках», — заявив у своїй заяві Девіс Інгл, речник Білого дому. Він зазначив, що попередні адміністрації та президенти мріяли про бальний зал понад 150 років, і пан Трамп втілить цю мрію в життя.
Але в гонитві за завершенням проекту до кінця його терміну повноважень, здається, що це доповнення стиснуло звичайний процес розробки будь-якого проекту.
Ще в жовтні президент продовжував збільшувати місткість бального залу — це рішення, яке потрібно приймати на етапі розробки концепції. А Білий дім заявив, що планує розпочати будівництво навесні, що означає, що проектну документацію доведеться готувати, навіть коли проект ще перебуває на розгляді. (До того, як у грудні суддя вимагав, щоб проект пройшов розгляд цими двома комісіями, адміністрація, здавалося, була готова повністю їх пропустити.)
«Цей графік ніколи не мав для мене сенсу», — сказав Томас Галлас, колишній член комісії з планування та архітектор. За його словами, на будівлю такого масштабу архітекторам та інженерам може знадобитися від 18 місяців до двох років від початкової концепції до готової проектної документації.
Розгляд плановою комісією зазвичай відбувається за схожими етапами: для великих проектів спочатку збирають відгуки щодо початкових концепцій, потім затверджують попередні плани, а потім — остаточний варіант. Громадський процес щодо реконструкції ФРС тривав два роки, а щодо музею афроамериканської історії — ще довше:
Розгляд планів зазвичай вимагає багатьох місяців і засідань
Ці терміни не включають консультації з персоналом, які часто починаються задовго до першого публічного засідання.
Щодо бального залу, комісія з планування ніколи не мала права голосу щодо концептуального проекту. І цього тижня вона голосуватиме за об’єднаний попередній та остаточний розгляд, що є більш типовим для заміни антен або встановлення нових охоронних стовпчиків. Комісія з образотворчого мистецтва зробила щось подібне в лютому.
Родні Мімс Кук-молодший, призначений Трампом голова комісії з мистецтв, заперечив, що група мала значний вплив, зокрема під час неофіційних зустрічей з паном Трампом та у відгуках, в яких висловлювали заперечення проти великого фронтону, раніше запланованого для верху південного портика бального залу. «Ми попросили його зменшити розміри портика», — сказав він. «Ми попросили його прибрати фронтони. Ми попросили його про ландшафтний дизайн. Він зробив усе це».
Вілл Шарф, голова комісії з планування та секретар адміністрації Білого дому, сказав, що його комісія розглядала проект бального залу з такою ж обережністю, як і інші аналогічні проекти, наприклад, реконструкцію Capital One Arena та план нового стадіону R.F.K. За його словами, ці проекти мають ті ж самі ознаки терміновості та наявності фінансування, що й бальний зал (характеристики, яких меморіал чи музей можуть не мати).
«Якби не президент Трамп, його прагнення діяти швидко та зібрані ним кошти на фінансування цього проекту, подібні ініціативи могли б роками залишатися в підвішеному стані без жодних рішень чи дій», — сказав пан Шарф. «І ми б, можливо, досі обговорювали це на засіданнях N.C.P.C. навіть через 20 років».
Деякі великі проекти у Вашингтоні роками застрягають на місці. І, звичайно, цілком можливо, що огорожа Білого дому була б цілком придатною з п’ятидюймовим проміжком між стовпчиками, а музей афроамериканської історії виглядав би гарно з обробкою Custom Artisan #4.
Але важко стверджувати, що велике доповнення до Білого дому потребує швидшого громадського контролю, ніж його огорожа (ці комісії тим часом продовжують відхиляти проекти, які не є особистими пріоритетами президента). Багато занепокоєнь щодо бального залу також не є незначними. І без подальшої роботи деталі, що викликають ці занепокоєння, стануть постійними рисами столиці.
По-перше, бальний зал має стати домінуючою опорою на кінці Пенсильванія-авеню — ланки, запланованої П’єром Шарлем Л’Енфантом для з’єднання Капітолію та Білого дому.
«Бальний зал є буквально втручанням між двома гілками нашої влади», — сказав Девід Скотт Паркер, архітектор у правлінні Національного фонду збереження історичної спадщини та один із понад 30 000 людей, які написали до комісії з планування, висловлюючи заперечення проти будівлі.
Запропоноване Східне крило за площею поверхів приблизно на 60 відсотків більше, ніж резиденція Білого дому. Але за кубічним об’ємом, включаючи портики, воно більше ніж утричі, через велику висоту стелі бального залу. Якщо дивитися з півдня, розміри бального залу зроблять його домінуючою будівлею комплексу Білого дому, з портиком, більшим за резиденцію, та асиметричним виглядом, що порушує будь-яку симетрію із Західним крилом.
Примітка: Об’єм є приблизним і включає перший поверх та поверхи вище.
Південний портик, який не був частиною початкового проекту прибудови, також не має дверей, що ведуть до бального залу. А всі колони затулятимуть вид та денне світло зсередини.
Під час розгляду плановою комісією на початку цього місяця архітектор проекту Шалом Баранес визнав, що південний портик є скоріше декоративним, ніж функціональним.
«Чи є це абсолютно необхідною частиною проекту? Я б сказав, що ні, не є», — зазначив він. «Насправді це естетичне рішення — розмістити його саме там».
Однак саме це рішення є однією з причин, через яку під’їзна дорога до Білого дому, спроектована знаменитим ландшафтним архітектором Фредеріком Лоу Олмстедом, має бути перепланована, порушуючи її симетрію (саме на таких деталях комісія з планування могла б зосередитися в минулому).
Усередині Східного крила сам бальний зал набагато більший, ніж це передбачають галузеві стандарти для 1 000 гостей (за цими стандартами він міг би вмістити 1 500 осіб). Пан Баранес сказав, що додатковий простір був необхідний для розміщення телекамер, журналістів, охорони та церемоніальних процесій. Але одним із наслідків є те, що заходи з меншою кількістю людей, ніж 1 000, можуть здаватися порожніми.
Промислова кухня та офісний комплекс першої леді на нижньому рівні також мають надмірні розміри. А на колонаді другого поверху, що з'єднує бальний зал з резиденцією керівництва, на північ (у напрямку, звідки більшість туристів бачать Білий дім) виходитиме порожня стіна з імітацією вікон. За ними розташований ряд туалетних кабінок.
Багато критичних зауважень щодо будівлі, за словами пана Шарфа, не враховують того, що Білий дім постійно еволюціонував з моменту свого заснування. «Як розвивалася наша країна, так розвивався і комплекс Білого дому», — сказав він, додавши, що проголосує за проект цього тижня після того, як прочитає кожен лист, отриманий комісією. «Я розглядаю проект бального залу як природне продовження цієї історії».
Більшість зауважень стосуються не того, як будівля буде використовуватися всередині, а того, як вона виглядатиме ззовні. Це робить, здавалося б, прозаїчні питання — висоту лінії даху, вигин дороги, площу бального залу — також символічними.
«Це Народний дім, це не дім Дональда Трампа, Джо Байдена чи наступного президента», — сказав Філ Мендельсон, який входить до складу комісії з планування як голова Ради округу Колумбія. Він був єдиним опонентом, який намагався порушити ці питання перед комісією.
Тепер, якщо не буде втручання судів, час для їх вирішення, мабуть, сплив.
«Я досі не розумію, — сказав пан Мендельсон, — чому висота стелі має становити 40 футів».
