І "вікопомною спадщиною" Байдена він вже явно не стане. Здається, наразі цей план Кіссінджера можна поховати - сподіваюся, так же незворотно, як поховали його справжнього автора.
"Обмін сигналами" в публічній площині між західними ЗМІ та українськими урядовцями (але ті самі сигнали йшли і непублічно) показав, що на озвучених умовах (Україна на невизначений час "забуває" про захоплені Росією території та зобов'язується повертати їх "виключно дипломатичним шляхом", тобто ніяк) жодної угоди досягнути не вдасться. Тому Financial Times вчора опублікувала редакційну (!) статтю, яка засвідчила несподівано різкий поворот теми: по-перше, "Україна не отримала від Заходу достатньо зброї, щоби домовлятися з Путіним про будь-що з сильної позиції"; по-друге, "А хто взагалі вирішив, що Путіну така угода буде цікава?". Хто б міг подумати!
Насправді обидва питання були очевидні від самого початку, але, поки з Білого дому йшов "тренд", про них зручно забували. І тут раптом "згадалося".
А щойно Байден поставив остаточну крапку, "відклавши" свою поїздку на Рамштайн. Якщо там не буде укладено під фанфари домовленість про "вікопомну спадщину", який взагалі сенс туди їхати? А черговий ураган може завдати Америці катастрофічних втрат, якщо Байден не буде особисто керувати всіма аварійно-пошуковими роботами. (ггг)
Одним словом, задумали собі шик (коштом України), а вийшов пшик. Власне, як і з бажанням дідуся обиратися на другий термін. Хоча за ту допомогу нам, яка була, є і в найближчі місяці ще буде, йому, звісно, низький уклін.
