«… Ми помилилися. Скажу вам відверто, чи могли ми тоді уявити, що його "жити по-новому", стане нашим виживати. Чи могли ми тоді з вами уявити, що його збагачення людей стане збагаченням лише його людей. Чи могли ми тоді уявити, що Революцією Гідності скористаються негідники. Я вам поясню, чому ми помилилися. Ми з вами голосували за одного …, а обрали іншого. Це правда. Бо існує два ... Перший – прекрасний оратор, спеціаліст, фінансист, економіст, у всьому знається. Він зазвичай з’являється тоді, коли є камери. Але коли камери вимикаються з’являється інший .., другий. Перший … на Михайлівській площі кричить: "Путін, я тобі покажу". А другий тихенько паном Медведчуком передає "прівєтікі" в Москву…» (с)
Привіт друзі! Я не вигадав цей текст. Ви це чули майже рік тому. Хтось реготав як божевільний та повторював «Хуже не будет! Хуже не будет!». А хтось тримав голову долонями, вже тоді розуміючи куди котиться країна? В яку прірву може провалитись Україна, якщо більшість проголосує за цього паяца, «Я, простий хлопець з Кривого Рогу!».
Я навмисно прибрав прізвище із тексту що зверху. Тепер самі можете додати туди інше прізвище. І я впевнений, що воно буде починатись на літеру Зе!
Пройшов рік! Ні день, тиждень, або місяць! Цілий рік сподівань. Хоча які там сподівання? Суцільні відосики. В спортзалі, салоні «Тесли» та рекордне інтерв’ю в теплій інформаційній ванні! В цих текстах, які президент читає з екрана суфльора, все в країні гарно. Перемога за перемогою! А насправді?
Ось друзі, самі дайте відповідь на це питання!
Для себе я вже відповів! Рік сорому, міжнародних поразок по усіх фронтах та руйнації всього, що було зроблено за минулі п’ять років… І головне! Щезла впевненість в завтрашньому дні! Це страшніш за все!
(Дякую за репост)
