"Путін у Єльцина: Кремль готується до транзиту" - Віталій Портников

"Путін у Єльцина: Кремль готується до транзиту" - Віталій Портников

На 90-ту річницю з дня народження Бориса Єльцина його наступник Володимир Путін прибув на Новодівочий цвинтар, щоб покласти вінок на могилу попередника. Відповідаючи критикам Єльцина – а серед цих критиків завжди, між іншим, була чинна у Росії влада – Путін сказав, що «заднім числом ми завжди всі, як то кажуть, розумні, а от коли події накочуються лавиноподібно, це зовсім інша ситуація...»

Спостерігачі в Москві звертають увагу на той факт, що на 85-річчя Єльцина Путін на Новодівочий цвинтар не приїжджав і взагалі про ювілей колишнього президента намагалися не згадувати – хоча тоді не було ніякої пандемії і можна було проводити масові заходи.

Зараз Путін явно подає сигнал про необхідність перегляду оцінок періоду, який після його приходу до влади інакше як «прокляті 90-ті» не характеризувався – хоча сам Путін і почав політичну кар'єру саме в часи Єльцина і зобов'язаний був йому і членам його сім'ї своїм піднесенням.

Для такого перегляду є чимало підстав. По-перше, люди, які жили в 90-ті і яким була адресована така оцінка минулого, старіють і починають згадувати епоху Єльцина не як час соціальних проблем, а як час молодості. Тим більше, що і в путінській Росії чимало своїх соціальних проблем – і ніякі спогади про те, що в 90-ті було набагато гірше, вже не спрацьовують. Ну і все більш активними стають молоді люди, які просто не жили за Єльцина, а жили тільки в часи Путіна. І розповідати їм про те, як жахливо було у 90-ті, просто безглуздо, це те саме, що розповідати про Радянський Союз.

Президент РФ Володимир Путін вітає свого попередника Бориса Єльцина з його 69-річчям, 1 лютого 2000 року.

А по-друге, політична біографія Бориса Єльцина – спочатку партійного функціонера, потім опозиційного лідера, далі демократично обраного президента-реформатора, а наприкінці правління – старіючого ретрограда, який віддав владу ФСБ – є настільки суперечливою, що кожен може знайти в ній те, що йому сподобається, опублікувати в себе на сторінці в соціальних мережах фотографію Єльцина з академіком Андрієм Сахаровим або з Володимиром Путіним. Що кому сподобається. І влада явно не хоче «віддавати» Єльцина опозиції. Саме нагадування про те, що політик може повстати проти системи і виграти за підтримки суспільства, б'є по образу путінського режиму, тому свого часу прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков відмовився коментувати порівняння Олексія Навального з молодим Єльциним – за всієї, зрозуміло, умовності такої паралелі.

Простіше кажучи, Путіну не потрібен молодий Єльцин. Путіну потрібен старий Єльцин – людина, яка «освятила» саму конструкцію функціонування російської влади. Адже тоді, коли Єльцин передавав владу Путіну, ситуація в Росії могла скластися зовсім по-іншому. Велика частина номенклатури вважала, що старіючий і хворий Єльцин втрачає владу і потрібно самим вирішити питання, хто стане наступником президента. Була створена номенклатурна коаліція «Отечество» – «Вся Росія», лідери якої дійшли згоди, що новим президентом країни стане колишній прем'єр і глава розвідки Євген Примаков (Путін, до речі, на Новодівичому цвинтарі поклав квіти і до його могили), а очільником уряду – мер Москви Юрій Лужков. З цим варіантом погодилися і деякі представники найближчого оточення самого Єльцина, які почали переконувати президента відразу призначити Лужкова главою уряду.

Але Єльцин вирішив інакше: президентом буде той, кого він обере особисто. Не народ і не номенклатура, а «цар» вирішує, хто буде наступним володарем Росії. І цей володар, а не народ і номенклатура – гарант безпеки попередника та його сім'ї.

І Єльцину за підтримки родичів і частини олігархів на чолі з пронирливим Борисом Березовським вдалося здійснити свій план і зробити президентом людину, про існування якої за рік до її появи у Кремлі практично ніхто не знав. І ця людина стала гарантом безпеки Єльцина і залишається гарантом безпеки його родини.

Звичайно, Путіну подобається саме ця модель. Його ворогами є не тільки росіяни, які починають виходити на вулиці й у яких може з’явитися крамольна думка про те, що вони самі здатні вирішити, кому керувати Росією. Його ворогами є і представники номенклатури і олігархічних кланів, які можуть захотіти скористатися його сьогоднішньою або завтрашньою слабкістю, щоб обрати собі нового ватажка.

А нового лідера Росії і гаранта власної безпеки має обрати сам Путін. У Росії, яка створена Єльциним, просто не може бути більше одного виборця. І, власне, саме тому Путін з'явився на Новодівичому цвинтарі у 90-ту річницю від дня народження попередника. Попередника, який тепер повинен виглядати в очах людей не невдахою, що був не здатен справитися з «лихими 90-ми», а таким собі Іваном Хрестителем, який вчасно розпізнав «божого сина» у нікому не відомому чекісті.

Уже незабаром Путін буде вибирати між двома моделями свого політичного майбутнього – і майбутнього Росії – довічне правління або транзит влади. І якщо транзит почне здійснюватися, то це може бути тільки єльцинський транзит.