Щось давно не писав про "світле радянське минуле", що за ним так тужать деякі українці й особливо молодь, яка в тому минулому не жила, а чула від бабусь. Сьогодні про те, як крали радянські комуністичні вожді.
Перший секретар ЦК компартії Узбекістану Шараф Рашидов створив справжнісіньку мафію, до якої знаменитій "Коза Нострі" - мов до Місяця пішки. Лише на фіктивній бавовні, якої ніколи не вирощували, він разом зі своїм оточенням вкрав з бджету країни 4 мільярди рублів. За тодішнім офіційним курсом це понад 6 мільярдів доларів. За неофіційним, але реальним - 20 мільярдів.
Але долар зараз і долар у 1965 році - це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці за купівельною спроможністю.
Діяльність цієї мафії стала можливою завдяки тому, що її "кришував" друг Рашидова - генеральний секретар ЦК КПРС товариш Брежнєв.
Коли після смерті цього генсека його наступник Андропов почав чистити від брежнівських людей владу, за "Бавовняною справою" було засуджено понад 4 тисячі осіб по всьому СРСР. Серед них - вісім генералів міліції аж до міністра внутрішніх справ СРСР. Під час слідства стало відомо про причетність до корупції членів вищого органа державної влади - Політбюро ЦК КПРС Лігачова, Соломенцева, Гришина, Романова.
Ще один брежнівський друг - перший секретар Краснодарського крайкому КПРС Медунов мав власну мафію. Яка теж крутила мільярдами. За "Сочинсько-Краснодарською" справою було притягнуто до відповідальності понад 5 тисяч осіб, з них 1500 сіли за грати.
Але коли помер Андропов і після коротенького перебування на верхівці влади Черненка прийшов Горбачов, то з`ясувалося, що й товариш Андропов був "дахом" для власних друзів. Найбільш відомий з них - перший секретр ЦК компартії Азербайджану, генерал-майор КДБ Гейдар Алієв. З`ясувалося, що на нафті, овочах, фруктах, ікрі, рибі і тій таки бавовні клан Алієва "заробляв" як мінімум не гірше за мафію Рашидова.
А в Грузії діяла ще одна мафія, якою керував ще один дружбан Андропова - перший секретар ЦК КП Грузії Шеварнадзе. І там крутилися мільярди.
І якщо когось ловили й саджали, то не через боротьбу з радянською мафією, а через боротьбу різноманітних кланів у тій мафії.
І це лише верхівка айсбергу. Бо якщо я тут почну розповідати про інші радянські клани та мафії - допис вийде довгий-предовгий, його просто важко буде читати. Головне - усі ці "мафії" пронизували радянську владу знизу до самісіньої верхівки. До перших осіб держави.
От якщо хтось гадає, що тодішній перший заступник голови Держплану, а в часи Горбачова - голова Ради міністрів СРСР Микола Рижков (улюбленець Андропова) не знав про фіктивну бавовну Рашидова - той дуже наївна людина. Адже Держплан мав планувати і контролювати випуск шкарпеток і штанів з тієї бавовни. І голова Держплану, а за сумісництвом ще й заступник голови Ради міністрів СРСР товари Байбаков не міг не знати.
Але обидва були з "ближнього ко(д)ла" товариша Андропова, тому до них радянський закон, як до Медунова або Щолокова, не доп`явся. А розслідування діяльності отих мафій обрізали на тому рівні, де треба, аби не вийти на самих себе.
Хтось вигукне: "А зараз?"
А зараз, любі мої друзі, країною керують діти й онуки тих, хто тирив колосальні кошти в часи СРСР. Бо у 1991 році замість того, аби ударом коліна по сідничному нерву викинути комуняк з влади, як це зробили поляки, чехи, німці, "мудрий український народ" сам, добровільно, віддав владу різноманітним кравчукам, фокіним, плющам, гуренкам...
На фото: Брежнєв в гостях у свого друга Рашидова в Узбекистані, який у ті часи цілком можна було назвати справжнім ханством, а Рашидова - ханом.
