Зараз в одній з лікарень зібралися лікарі з інших медзакладів також,бо б'ються за життя трьох поранених хлопчиків. Деякі діти у вкрай важкому стані.
І я боюся прочитати рядок, що їх не врятували.
Це не перша і не остання трагедія. Росіяни методично вбивають наших людей, особливо наших дітей.
За останні дні, лише за декілька:
- приліт біля спортзалу, де хлопчаки займалися карате. Поранені вибитим склом;
- дівчина 18 років гуляла з собакою, під час прильоту осколок застряг у серці. Зараз у важкому стані. Собаку не знайшли.
- Сьогодні росіяни поранили трьох дітей.
- на вихідних зі спортклубу, де займається боротьбою моя дитина, вимітали скло, бо вибухова хвиля вибила його в будівлі й багатоквартирних будинках на районі. Займалися без вікон, бо ще було тепло.
У нас вже стільки днів жалоби, хоча би з початку цього року, що я не можу не "подякувати" всім причетним до ослаблення нас, як держави. Починаючи з тих, хто віддав наше озброєння свого часу, закрив ракетні програми, відвів десь війська, або проспав початок повномасштабного вторгнення росіян.
Ми втратили час.
Мабуть, найцінніше, що сьогодні дало би нам якісь ще переваги.
Не можу спокійно. Не виходить.
У нас тут діти вмирають.
