Як ми й прогнозували, визнання своєї провини Манафортом за двома пунктами звинувачень (нагадаю, раніше для другого судового процесу Манафорту мали висунути звинувачення за семи пунктами, але в результаті перемовин їх залишили лише два — змова проти США і перешкоджання правосуддю) йде в пакеті з угодою про співпрацю (a cooperation agreement). Текст угоди займає 17 сторінок і його не оприлюднять (але мої читачі знають про що там йдеться з мого попереднього посту).
Повторю, таким чином другого процесу не буде. Всі документи щойно підписано. Також до угоди внесено менший термін за першим судовим процесом (вирок скоро оголосять).
Манафорт стане для Трампа тим, ким був Семмі Ґравано для Джона Ґотті. Тут Мюллер не зраджує собі, і нічого нового не вигадує, бо не можна не використати те, що чудово спрацьовує роками.
Ще важлива деталь. Трамп любить казати, що на розслідування справи Рашаґейт пішло вже майже $10,000,000 американських платників податків. Так ось, лише в Манафорта конфіскували (за умовами угоди) майна та готівки на $45,000,000. Тобто Мюллер уже окупив розслідування у чотири з половиною рази.
