У сучасних війнах настає епоха стьобу і абсурду. Гротеск торжествує.
Усе гіперболізується.
Але першими почали росіянці. Це ж вони, вторглися і тепер 6 місяців говорять:
- де війна? Немає ніякої війни. Росія взагалі ніколи ні на кого не нападала. Це просто спецоперація. Це денацифікація.
- А как ето? Портрет Зеленського з кабінету прибрати?
Але пояснити ніхто в кремлі не береться. Бо це ж стьоб і гіперболізація. Бо противник наївним громадянам виставляється не просто як ворог, а як фашист.
Ну і ми тепер діждали в Криму бавовну. І одразу – купу стьобу і мемчиків.
І тепер вже Україна через ЗСУ стверджує: а ми не знаємо – що там сталося. Недостатньо інформації. Може недопалок який? Куріння шкодить здоров’ю.
Але в стьобі ми явно переграємо їх.
Тут росіянці взагалі придумали тему нового, замежевого абсурду.
Надумали проводити референдум на територіях, де точиться війна.
І, за логікою, якщо ви вже хочете провести референдум, ви спочатку ці території поставте під свій контроль.
Який референдум у половині області?
І ще, кому ви це хочете показати? Світові? Так хіба в Еритреї повірять.
Своїм наївним громадянам? Так і там повірить у чесність волевиявлення купка людей. Бо як проводяться вибори за російським стандартом – на росії усі знають.
Але ніт. Цей референдум – щоб потім кричати:
- Херсон свята російська земля. Ми зараз жахнемо по вам ядерною бомбою за свою землю.
Ми підірвемо Енергодар (що зовсім нелогічно з огляду на те, що путін це вже вважає своїм).
Ну і якщо Херсон ще якось за вуха можна притягнути до росії, бо перші камені там закладував коханець Єкатєрін Вєлікай Григорій Потьомкін. Ну і да, там проїздом бував Пушкін, чи хтось там ще.
Це все, звичайно, за вуха притягнуто. Абсурд.
Але як же бути із Запоріжжям?
Там козаки кошових та гетьманів вибирали ще за 100 років до Російської смути і династії Романових. Ну ніяк не скажеш, що руская землюшка.
Але чого не зробиш, щоб потішити дядю Ваню із Рязані. Щоб він, похмелившись знав, що рускіє – хоч і бєдниє, зате по рєпану будь-кому настукають.
Але якщо грати в театр абсурду – треба писати свою п’єсу.
Пропоную таку.
Розвідгрупа ЗСУ переходить у Курську область в районі Суджі. Там повно українських сіл.
Займають якийся хутір. Неважливо який. Щоб було три діда, пасіка, курник і пес Рябко. Ну і самогон.
Три діда проводять референдум і оголошують незалежність Курської області.
КНР. Звучить?
Спеціально під це зібрана Верховна рада України торжествує і тут же визнає її незалежність.
Діди валять до Києва послами і консулами у Львів і Одесу. Рябко виє. Бджоли гудуть. Росію вибішує.
Оце стьоб. А шо,їм можна абсурд, а нам ні?
До того ж на Брянщині і Білгородщині теж повно прикордоннх українських сіл.
І можна буде недопалками шмаляти по територіям дружніх республік – визволяючи їх від ненависного «рускава міра» і щоб не було приниження української мови.
Погром так погром, як казала тітка Циля з Одеси.
