"Рекордний аукціон Мінфіна" - Сергій Фурса

"Рекордний аукціон Мінфіна" - Сергій Фурса

На американські фондові ринки повернувся оптимізм, в результаті якого вдалося поставити за тиждень ще кілька історичних рекордів, оновивши максимуму. Не зважаючи на урагани, за якими слідкували уважніше, ніж завжди. Бо вони не тільки могли принести збитки страховим компаніям, але й вплинути на хід виборів. Бо до виборів залишається менше місяця і будь-що на них може вплинути. І найсильніший ураган за всю історію спостережень, а саме таким його чекали у Флориді, дуже добре підходив на роль Чорного лебедя. Да і в принципі, навіть без виборів, ураган такого рівня являє собою захоплююче видовище і головне, щоб спостерігаючи за ним ви робили це на відстані і він сам вас фізично не захопив, перевівши у розряд статистики. Проте до самої Флориди він дістався вже значно ослабленим і не зміг поставити рекордів. З іншого боку Ізраїль так і не здійснив удар помсти, якого так боялися, що знизило побоювання третьої світової і нафтової кризи. Хоча нафта так і не відкотилась назад і зранку у п’ятницю за барель бренту дають 79 доларів.

Так чи інакше, ранок п’ятниці індекс S&P500 відкриває на позначці 5780 пунктів, що на 81 пункт вище, ніж він був минулого тижня. І лише на 12 пунктів нижче історичного максимума, що був досягнутий в четвер, перед виходом на дуже оптимістичної статистики, яка дещо напружила частину інвесторів і спекулянтів і викликала у деяких з них побоювання стагфляціі. Проте набагато більше напруження навколо Китая. Це після стрибка оптимізму минулого тижня настало похмілля і інвестори захотіли розібратися, як же саме стимули допоможуть економіці Китаю. Поки їм цього не розказали і китайський ринок, і так набагато більш волатильніший ніж американський, перебуває у нервовому стані. Тим більше, якщо пригледітись до статистики, то напруження може ще більш зрости. Попри всі розмови про страшний державний борг США, яким лякають дітей у російських садочках, виявляється, що китайський борг вище. При цього, теми його зростання значно випереджають американські. З 2019 року борг Піднебесної виріс на 28%. При тому, що у США тільки на 19%. Та і вартість для Пекіну боргу буде явно вищою. А сам дефіцит бюджету у Китаї складає 6% ВВП. Що раза в 2 вище, ніж вимагає того МВФ, здоровий глузд і правила поведінки здорових країн. Україні МВФ таки рівень дефіциту ніколи не дозволяв до 2022 року. І будь-яка державна допомога для економіки в такий ситуації стикається з природніми обмеженнями.

В українському сегменті зовнішнього боргу зберігається штиль. В суверенному сегменті продавців трошки більше ніж покупців, проте сильного тиску на ціни не спостерігається. Скоріш спостерігаємо відкат після кількох тижнів зростання, для якого також не було особливої причини. Ціни попадали уздовж цієї кривої, втративши 1-2 пункти. У корпоративному сегменті все навпаки, тут трошки більше покупців і страждає від тиску продавців хіба що Метінвест, що сам перебуває під тиском російських військ, які критично близько підійшли до Покровська. І мова не так про саме місто, втрата якого мало вплине на фінансовий стан компанії, так про Покровську шахту, де видобувається критичне важливе для компанії і всієї металургії коксове вугілля. Поки шахта працює. Допомагає, що вона розташована на захід від міста. Проте багато хто з інвесторів вже почав дивитися на Метінвест як на компанію, що вимушена імпортувати коксове вугілля і це досить сильно впливає на її платоспроможність.

А на внутрішньому ринку відбувся рекордний аукціон Мінфіна. Рекордів було декілька і всі вони так чи інакше стали результатом нещодавніх рішень Нацбанку, який допомагає Мінфіну фінансувати дефіцит бюджету (на політиків в цьому плані сподіватися марно) і стимулює банки більш охоче купляти державний борг. Перший рекорд – 75 млрд грн попиту на гривневі облігації. Такого не було ніколи. Другий – загальний об’єм розміщення у 30 млрд грн, найбільший як мінімум цього року. Що дозволило Мінфіну знизити дохідність по найбільш ходовим облігаціям на 50 б.п. І зараз індикатив розміщення дворічних облігацій зсунувся до 15,1%, а трьох річних – до 16,1%. При цьому, курс залишається стабільним. Схоже, відсвяткувавши річницю режиму керованої гнучкості Нацбанк вирішив, що гнучкості останнім часом було забагато. І на цьому тижні рівень коливань був в межах 5 копійок, що на міжбанку, що у валютних спекулянтів на сірому ринку. Причиною більш жорсткої політики НБУ є інфляція, яка поривається вийти з під контролю. І в такій ситуації НБУ вже не налаштований ліберальничати на валютному ринку.

Останні місячні данні інфляції показали її зростання до 8,6%. Що знов перевершило очікування ринку. Судячи з усього, цінова ситуація досі перебуває під тиском літніх проблем з електрикою і очікувань їх зимового повторення, хоча українські чиновники як можуть намагаються заспокоювати людей, пропагандуючи мінімальні відключення взимку. Виходить у них не дуже, тим більше, що ті самі люди дуже добре пам’ятають розмови про каву у Криму у липні 2023 року. Незважаючи на те, що ймовірність мінімальних відключень цієї зими дійсно набагато вища, ніж будь-яких подій у Криму, чи то влітку 2023 року, чи то взимку 2025. Проте іноді виходить досить кумедно. Так міністр енергетики в процесі проговорився, що від ударів ракетами з касетними боєприпасами не можуть рятувати конструкції з будь-яким рівнем захисту, хоча ще місяць тому вони звільнили голову Укренерго, знов переламавши реформу корпоративного управління через коліно, за те, що той не убезпечив свої трансформатори від таких ударів. Як то кажуть, у будь-якому розслідуванні головне не вийти на самих себе. А ще в Україні відбувалась нарешті велика приватизація. І, теоретично, стався другий конкурс за всю історію, який можна назвати чесним продажом державної власності. Поки що таким єдиним прикладом була Криворіжсталь. Зараз нарешті продали ОГКХ. Єдине, що стримує від занадто гучного святкування, це той факт, що на конкурс прийшов тільки один покупець. Азербайджанський власник українського Vodafone і в когось можуть виникнути сумніви, що зараз є добрий час для продажі. Проте з іншого боку, саме відкладання продажу багатьох з об’єктів привело к тому, що зараз вони нікому не потрібні. Центренерго не дасть збрехати. І хоча під час війни така приватизація не виконує функцію сигналу інвесторам, що є дуже важливим, але принаймні приносить такі сякі гроші в бюджет. І, головне, зменшує корупцію, яка плодиться саме на державних компаніях.