Американські індекси в черговий раз оновили історичні максимуми. В результаті, п’ятницю індекс S&P500 зустріне на відмітці у 5745 пунктів, що десь на 30 пунктів вище, ніж минулого тижня. І цього разу ринки змогли надихнутися Китаєм. Причому не трактатами Конфуція чи мудрістю товариша Сі, а найпростішим методом – черговою порцією стимулів. Китайська економіка буксує, тільки лінивий за останні років 5 не пророкував там кризу, всі кивають на ринок нерухомості, борги і демографію, адже товариші, які спочатку знищили горобців під час культурної революції, потім догралися і зі своєю політикою «одна родина одна дитина». І щоб якось стимулювати зростання на прийнятних для Піднебесної рівняв, китайська влада цього тижня оголосила цілий комплекс заходів і стимулів. В надії, що бабло переможе зло. Хоча хто там зло це ще треба розібратися і спитати у тих самих товаришів зі влади, а чи не їх політика привела до того, що інвестори тікають. Чи то політика відносно заможних китайців, де тепер бізнесмени як вогню бояться опинитись на чолі списку «найзаможніших китайців» і доходить до того, що як тільки вартість акцій того чи іншого китайського конгломерату виростає достатньо, щоб його власник отримував першу сходинку в переліку «відомих і багатих», як він уявляє собі обличчя товариша Сі (а разом із ним і якийсь віп підвал, в якому свого часу тримали Джека Ма) і біжить давати коментарі про погані прогнози на майбутнє для власного бізнесу, обвалюючи тим самим чи принаймні намагаючись обвалити, вартість акцій, щоб на гору винесло когось іншого. Чи політика відносно Тайваню, бо велика потенційна війна лякає людей із грошима, які поспішають віднести їх деінде, наприклад у сусідню Індію, де людей вже також півтора мільярда, та й вони ще й продовжують розмножуватись як божевільні.
Так чи інакше, проте інвестори і спекулянти зраділи масивній порції стимулів. І китайські ринки пережили найкращі дні з березня 2022 року. Наскільки цього оптимізму вистачить – то питання окреме, адже стимули не вирішують основної проблеми китайців. Проте поки ринки вирішили трохи переоцінити своє негативне ставлення до Пекіну. Звісно, китайські стимули потягнули за собою всі сировинні ринки. Особливо приємно для України, що в першу чергу почали зростати ціни на руду і метал, бо останнім часом ми бачили навіть зупинку певних виробничих потужностей на Криворіжсталі, бо компанія вже перестала витягувати з такою ринковою кон’юнкрутою на тлі дуже дорогої електроенергії. І з початку потягнулась в гору і нафта, радуючи Путіна і його посіпак. Бо останнє падіння на ринку нафти було продиктоване саме побоюванням щодо попиту, який генерує Китай, тим більше той самий Китай з шаленою швидкістю штампує електромобілі, змушуючи нервувати нафтовиків і Ілона Маска. В результаті, нафта, що так приємно обвалилась з 80 до 70 доларів за барель, відскочила кудись до 74, погрожуючи не здаватись.
Але це щастя тривало не довго. Бо потім черговий ніж в спину Путіну встромила Саудівська Аравія, яка тільки тільки приєдналась до клубу ображених під назвою БРІКС, який чомусь прийнято вважати клубом друзів Росії. Чи навіть не Саудівська Аравія, а Financial Times, де вийшла стаття, що саудівський принц задовбався боротися за ціну нафти по 100 і, ймовірно, усвідомивши, що цього не вийде, вирішив тепер сфокусуватися на боротьбі за частку ринка для генерації того купи бабла, що потрібна його для фінансування своїх мєгапроектів, бо і місто саме себе не побудує і футболісти самі собі платити не будуть, а гарем із підстаркуватих хлопів у шейхів вже не маленький, а їм ще й більше хочеться, бо попереду чемпіонат світу з футболу 2030, який пройде в Саудівський Аравії. Бо поки вони боролися за ціну, цим користувались інші, особливо американці, що вийшли на перше місце у світі за видобутком нафти і були дуже вдячні арабам за те, що вони їм не заважають, а ще й тримають ціну відносно високою. Да і росіяни хоч і обіцяли грати в спільну гру з ОПЕК+, явно і постійно намагались намахати, тим більше зараз мало хто може зрозуміти, скільки реально вони тієї нафти продають. А це значить, що Саудівська Аравія найближчим часом наростить видобуток. А за нею підуть інші. І це може розпочати прекрасні щурячі перегони, штовхаючи ціну все нижче і нижче і нагадуючи солодкі 80-і. Про які в Кремлі чудово пам ятають. В результаті, на тлі загального оптимізму і зростанню всього по світу ціни на нафту обвалились і зранку в п’ятницю барель брента коштує 71,3 долари. І важко уявити, куди цю ціну можуть загнати ті самі щурячи перегони, особливо в той момент, коли ефект від оголошення китайських стимулів себе вичерпає.
Український сегмент єврооблігацій був перебував цей тиждень у спокої. Така сяка активність спостерігалась хіба що в корпоративному сегменті, та й то, без якихось різких рухів. Ринки навіть не зреагували на приємності від ЄС у вигляді 35 млрд євро, з якими приїхала до Києва голова Єврокомісії. Що, власне, повністю закриває потреби у фінансуванні бюджета на наступний рік. І ще й на помідорчики, а в нашому випадку, на закупівлю зброї, вистачить. Але, певно, для ринків то давно вже було в ціні, бо політичне рішення від країн G7 було оголошено давно. І єдине, що зараз може значно вплинути на динаміку котирувань – це чутки про можливі перемовини. А тут поки що нових новин немає, хіба що натяки у західній пресі, що Мінськ може бути замінений на Делі. Чи Мумбаї. Чи може просто Гоа. Зате дуже багато новин прилітало із США, де українському президенту знову не пощастило потрапити у жорнова передвиборчих перегонів в США, з усіма похідними спецефектами, особливо яскраво вираженими у промові Трампа, де він показав дуже високий рівень знань про ситуацію в Україні і проявив, з яких джерел він отримує цю інформацію. А після того проявив ще й відому свою послідовність, погодившись на зустріч із Зеленським.
На внутрішньому ринку зберігається такий самий відносний спокій. Гривня продовжує коливатись в чітко окресленому діапазоні, демонструючи, що навряд чи в кінці року курс буде сильно вищим за 42 гривні за долар. Ранок п ятниці гривня на міжбанку почне на відмітці у 41,15 гривень за долар, а кешевий ринок торгується десь біля рівня у 41,45 гривень за долар. Скучно. І важко уявити, чим себе розважають останній рік-півтора валютні спекулянти, хіба що всі перейшли в кріптовалютчики. Тим більше, що на тлі загального оптимізму зростає і біткоїн, який дістався позначки у 65 тисяч доларів за штуку незрозуміло чого. На внутрішньому ринку Мінфін продовжує залучати кошти для фінансування бюджету. На цьому тижні не було погашень внутрішнього боргу і зазвичай в такі моменти і розміщення відбуваються дуже скромні. Проте не цього разу. Мінфін залучив нових грошей на 17,8 млрд грн, таким чином зробивши чисте залучення боргу у вересні до 1 млрд доларів. А всього за рік – до 3 мільярдів доларів. Як бачимо, ринок прискорюється у своєму бажанні допомагати Мінфіну фінансувати армію. І робить це без зростання дохідності, проявлячи патріотичну позицію. Що можна зрозуміти, коли в тебе більше половини банківської системи належить державі. І це ще навіть НБУ не оголосив новий список резервних облігацій.
