Вона це повітря розхвалює, вибудовує маркетингову стратегію, робить рекламу - але це повітря.
Уявімо людину, яка смертельно хвора. Зсередини її зжирає невиліковна хвороба, але вона наостанок намагається отримати якийсь приз, як наче вона встигне ним скористатися. Вона на ладан дихає, але вона розповідає про себе, що буде ще жити довго й щасливо. Хвороба на це не зважає і всередині вже все гниє.
Росія стратегічно вже програла - бо її "державність" тримається на спробі утримати байдужих один до одного людей штучно разом, в одному мішку. Ця конструкція колись не втримається. Росія не змогла побудувати сильну економіку, і є залежною. Росія не має міцного фундаменту у вигляді власної чесної історії. Росія також змушена вигадувати свої "перемоги", аби продавати їх американцям, які нічого в цьому не розуміють. Але ж всередині хвороба розростається. Вони не можуть її зупинити - податки все підвищуються, населення бідніє, лікарні закриваються, СНІД крокує країною семимильними кроками (пядями, вони люблять це слово). Банківський сектор хитається, вклади населення під прицілом, бізнес банкрутіє, - перелічувати можна довго. Що в залишку? Запас ракет. Якась ще кількість людського м'яса.
Щось ще?
Мені цікаво спостерігати, як утилізують Трампа, як використаний презерватив. Всі ним скористались - а тепер навіть вартовий на меморіалі робить зауваження його міністрам. Росіяни ще намагаються щось з нього взяти, але якщо американці голосували не стільки ЗА демократів, скільки ПРОТИ Трампа - то імунітет проти нього протримається принаймні декілька років. Отже росії там взяти буде нічого.
Нам треба добивати їх НПЗ і не зневірятися в собі. Бо "Аннушка вже пролила масло", і все колись буває вперше. Для них також
