У ніч проти 30 липня російські окупаційні війська застосували по території України 78 дронів-камікадзе та приманок Shahed-136, “Гербер” і “Пародій”. Здавалося б, цей наліт мало чим відрізняється від усіх попередніх, якби не одне “але” – ворог застосував групу з восьми реактивних дронів. Поки зарано говорити про те, що цей засіб ураження може стати масовим, але починати розбиратися з цілями і загрозами краще вже зараз.
Пішов у тінь
Наразі будь-якої конкретики щодо того, що це були за реактивні-дрони, з офіційних джерел не надходило, але, найімовірніше, це російська локалізована версія іранського Shahed-238.
Його презентація була проведена в Ірані в листопаді 2023 року. Цей дрон був представлений у кількох модифікаціях, що відрізнялися між собою головками самонаведення (ГСН), або їх відсутністю:
– найпростіша версія була без ГСН, з наведенням за заданими координатами;
– версія з електронно-оптичною ГСН;
– модифікація з радіолокаційною ГСН.
Також озвучувалася попередня швидкість такого дрона – близько 550 км/год, що вже тоді викликало побоювання щодо зниження ефективності мобільних вогневих груп, які переважно оперують легким стрілецьким озброєнням.
Але як би це дивно не звучало, Shahed-238 після своєї гучної презентації канув у небуття і про нього нічого не було чути, поки щось схоже на цей засіб ураження не збили в повітряному просторі України в січні 2024 року. Після чого він знову пішов у тінь.
Понад рік тема російських реактивних дронів особливо не підігрівалася, якщо тільки не брати до уваги “Бандероль”. Яка, по суті, виявилася авіаційною ракетою.
І ось у ніч проти 30 липня РОВ застосовує відразу групу з восьми реактивних дронів. Чому саме зараз, з якою метою, які загрози і як цьому протидіяти?
Чим відрізняються реактивні дрони
Реактивний дрон має швидкість у 2-3 рази вищу, ніж у стандартного Shahed-136. Це дозволяє їм швидше долати відстані, обходити мобільні вогневі групи, знижуючи реакцію і вогневе ураження.
Загалом усе це і так було відомо, але абсолютно не виключено, що сьогоднішнє застосування групи реактивних дронів було викликано випробуванням такого засобу ураження проти зенітних дронів.
Тобто, можливо, росіяни намагалися таким чином з’ясувати, наскільки зенітні дрони-перехоплювачі ефективні проти реактивних дронів-камікадзе. Це цілком вписується в нинішні спроби РОВ знайти швидке рішення протидії зенітним дронам – крім зміни тактики застосування Shahed-136 і проведення додаткової їхньої модернізації.
Але слід розуміти й те, що головною і єдиною перевагою реактивного дрона є його швидкість. В іншому – досить багато мінусів.
Перш за все за рахунок реактивного двигуна його собівартість вища, ніж у Shahed-136.
Швидкість же в 550 км/год дає змогу швидше долати відстані й обходити мобільні групи перехоплення, але реактивний двигун споживає в рази більше палива, ніж чотирициліндровий двотактний бензиновий двигун Shahed-136, що значно знижує максимальну дальність польоту.
Тобто реактивний дрон це засіб ураження ближнього і середнього радіуса дії, без можливості подорожі повітряним простором України на сотні кілометрів.
Реактивний двигун також є більш теплоємним випромінювачем і набагато простіше фіксується і супроводжується засобами ППО, що спрощує його перехоплення ПЗРК.
І на завершення варто відзначити нижчу маневреність реактивних дронів порівняно з Shahed-136. Звичайно ж, якщо тільки вони виконані за тією ж аеродинамічною схемою “літаюче крило”, тобто є аналогом Shahed-238. Для здійснення маневрів, особливо під кутами 90° або навіть виконуючи банальну “карусель”, реактивному дрону необхідно знижувати швидкість у більшому діапазоні, ніж Shahed-136.
Загалом реактивні дрони не є якоюсь Wunderwaffe, але можуть відігравати важливу роль у питаннях прориву мобільних вогневих груп, на невеликих дистанціях, а також виснаження ППО, змушуючи задіяти зенітно-ракетні засоби для перехоплення.
Але абсолютно не виключаю, що цієї ночі їх було застосовано в межах експерименту для випробування як ефективності перехоплення за допомогою зенітних дронів, так і комбінованого застосування зі звичайними дронами-камікадзе.
Висновки
У реактивних дронів є свої плюси і недоліки. До цього типу засобів ураження не варто ставитися як до якогось Wunderwaffe, протидія йому є, а за низкою показників – собівартість, дальність ураження, маневреність – вони поступаються Shahed-136.
Проте абсолютно не виключено, що РОВ почнуть їх застосовувати частіше, випробуючи в реальних бойових умовах, а також комбінуючи зі звичайними дронами-камікадзе і дронами-приманками – намагаючись перевантажити нашу ППО і виснажити її, змушуючи частіше застосовувати ЗКР під час відбиття такого роду нальотів.
