Лягаєш спать в суботу з тим, що європейці в понеділок зберуться дать жостку отвєтку американцям за презирство і обідки з уст Венса. А прокидаєшся в неділю з повідомленням про те, що американці і рашисти без усяких європейців ось-ось зберуться на тьорки в Саудівській Аравії. Куди українцям і їхать ні з чим, бо комерційну пропозицію Трампа по надрам Зеленський викинув.
В общім, цей текст від «Bloomberg» я вам пропоную виключно для поточної політінформації «хто шо де коли». Але до нього я прикрутив графік з курсом рубля. Як бачите, він почав укріплятись на початку лютого і повернувся абсолютно на рівень минулого року. Я не знаю яка там магія в основі двіжу, але вона співпала в часі з тим, як Трамп уже в ролі президента США почав зализувати Путєну рани. І як по мені, то обіцянка Трампа якшошо ввалити по Роіссі ще жорсткішими нафтовими санкціями мала б бути видна на цьому графіку. А її не видно. Рубль почуває себе все краще і краще. А значить грош ціна тим погрозам. І навпаки важливіше те, що я вам давно говорю – у США нема чим давити Путєна, але є чим ставити раком нас. Нам просто можуть припинити поставки зброї і розвідданих. І я поки не чув ні від кого, що у проект бюджета США на цей рік на допомогу Україні внесено більше нуля доларів.
Російсько-українська війна: Трамп поспішає укласти угоду з Путіним
Стогони і стурбовані погляди в сторони змінилися тишею, коли віце-президент Джей Ді Венс вийшов на центральну сцену в Мюнхені, щоб вилити презирство на давніх союзників США і принизити Європу до мінімуму.
Це був напад неприборканої жорстокості в ім'я свободи слова, який оголив довготривалу ворожість, яку Дональд Трамп і його найстарші помічники відчувають до Європейського Союзу - вони бачать у блоці символ великого уряду, який обмежує американські компанії.
Але поки європейські дипломати від Берліна до Лондона розбирають завали трансатлантичних відносин, реальність така, що континент мав вісім років після останньої перемоги Трампа на виборах, щоб навести лад у своєму домі, і три роки після вторгнення Росії в Україну. Тривожний дзвінок пролунав дуже давно.
«Це екзистенціально важливо», - сказав міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна в інтерв'ю в кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки, де виступав Венс.
Президент Франції Еммануель Макрон збирається скликати екстрену зустріч європейських лідерів, щоб знайти відповідь.
Доля Європи була пов'язана з подіями в столиці Баварії і раніше, і не тільки в 1938 році, коли Великобританія погодилася з претензіями Адольфа Гітлера на частину Чехословаччини в приреченій на невдачу спробі уникнути війни.
Ілюзією, яку зруйнував Венс, була глибоко вкорінена віра в те, що США завжди будуть поруч, щоб втрутитися, коли це буде потрібно, починаючи з Другої світової війни і закінчуючи балканськими війнами 1990-х років.
«Коли я дивлюся на Європу сьогодні, іноді не дуже зрозуміло, що сталося з деякими переможцями холодної війни», - сказав Венс. Його презирство до провідних європейських політиків стало очевидним, коли він ухилився від зустрічі з лідером німецької ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD).
Американські чиновники сказали деяким європейцям у Мюнхені, що вони вважають Америку і Китай двома великими державами в дискусіях щодо України, навіть незважаючи на те, що війна йде на задньому дворі ЄС, сказав один з європейських чиновників. США будуть тримати європейців в курсі прогресу, але вони не розглядаються як значущі гравці.
Один ветеран сказав, що напад Венса під час його дебюту за кордоном став переломним моментом, оскільки це була фундаментальна атака на європейські цінності. Не має значення, що європейські країни залежать від США в питаннях безпеки, коли вони поділяють ті ж самі базові принципи, сказав чиновник. Без цього спільного розуміння ліберальна демократія в Європі знаходиться під загрозою.
Зараз Європа перебуває у відчайдушній гонці за погодженням планів щодо безпеки України у разі укладення мирної угоди з Трампом, який вже поспішає розпочати переговори з Росією. Президент США планує зустрітися з Володимиром Путіним вже цього місяця.
Багато посадовців, які зібралися на цьогорічну конференцію, побоюються, що, зменшуючи підтримку України, Трамп запрошує Путіна перевірити готовність НАТО захищати східні кордони альянсу.
«Якщо Путін продовжуватиме, то буде перевірка НАТО», - сказав Цахкна.
Протягом багатьох років було багато розмов про необхідність спільної оборонної стратегії. Макрон був серед тих, хто найголосніше говорив про необхідність посилення європейських сил і засобів, але це ніколи не заходило далеко. Німеччина вперто виступала проти спільних запозичень за допомогою європейських оборонних облігацій - ключового кроку, необхідного для розблокування трильйонних витрат на оборону.
Наступного дня після виступу Венса президент Володимир Зеленський пояснив це, описуючи свої дискусії з Трампом про плани США щодо припинення війни: «Він жодного разу не згадав, що Америці потрібна Європа за цим столом».
«Це багато про що говорить», - зазначив Зеленський в суботу. «Старі часи минули, коли Америка підтримувала Європу просто тому, що вона завжди це робила».
Виклик для Європи лежить глибше, ніж майбутня російська загроза. Тут і зараз Європа не може дозволити собі залишатися осторонь розмов, які змінять спосіб роботи світу.
Багатосторонні форуми, такі як Група семи та Група 20, є іншими місцями, де її голос чують. Але якщо Трамп вирішить, що вони не варті того, щоб на них ходити - а чиновники серйозно розглядають таку можливість - то їхній вплив ще більше зменшиться.
Ця неповага була відчутною у відносинах США з Великою Британією та Україною цього тижня.
Після зустрічі Девіда Ламмі з Венсом міністр закордонних справ Великої Британії заявив журналістам, що розмова пройшла дуже добре. Кілька годин по тому віце-президент критикував британську державу за обмеження протестів під абортивними клініками.
За словами двох людей, знайомих з ходом переговорів, США намагалися проштовхнути односторонню угоду, щоб отримати доступ до природних ресурсів України після війни. Міністр фінансів Скотт Бессент представив умови українським чиновникам у Києві на початку тижня, а команда Венса в Мюнхені тиснула на українців, щоб ті підписали угоду, кажуть ці люди.
Один з чиновників порівняв підхід США до бельгійців в Африці в 19-му столітті. Паралель з Леопольдом II, який купив Конго як свою особисту вотчину.
Європейські лідери чіпляються за обмежені запевнення, які вони отримали на приватних зустрічах з американськими чиновниками. На двосторонніх зустрічах у Мюнхені Венс залишив відкритою можливість участі США у гарантуванні безпеки, якщо Європа значно посилить свою підтримку, кажуть люди, знайомі з цим питанням.
«Розмова з Венсом за зачиненими дверима дуже відрізнялася від того, що він говорив на публіці», - сказала в інтерв'ю міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
Один європейський міністр зазначив, що все рухається швидко, а Європа не вміє рухатися швидко. Щоб підкреслити це, інший чиновник наполягав на тому, що нічого не може статися до виборів у Німеччині, які відбудуться наступного тижня, навіть якщо формування нового уряду може зайняти тижні.
За словами одного європейця, який спілкується і з Зеленським, і з командою Трампа, переломний момент може настати через кілька місяців.
Росія підготувалася до цього моменту, зібравши вже свою групу переговорників найвищого рівня. Європейці стурбовані тим, що США вже зробили занадто багато поступок і прагнуть оголосити проблему вирішеною, залишивши їх наодинці з наслідками.
Проблема полягає в тому, що ЄС добре веде переговори, коли всі грають за однаковими правилами. У вільній боротьбі, яку розпочав Трамп, ЄС програє, тому що руки його лідерів зв'язані.
Чимало посадовців у Мюнхені заявили, що союзники повинні домовитися про гарантії безпеки між собою перед переговорами з Путіним, але Трамп рухається в інших часових рамках.
Відчуваючи небезпеку, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав блок розробити план вже зараз.
За тиждень, коли колеса історії, здавалося, розвернулися з потенційно масштабними наслідками, неясно, чи всі на континенті розуміють величезність ставок і необхідність мати справу з реальністю такою, якою вона є.
«Є лише дві речі, які спонукають людей до дії: секс і страх смерті, - каже Цахкна. «Страх смерті - чи достатньо його у нас в Європі?»
