"Роздуми за кавою з Харкова" - Олена Кудренко

"Роздуми за кавою з Харкова" - Олена Кудренко

Вони повзуть саме зараз. Щоранку читаю оновлені дані - просунулись там, просунулись тут. Це нічого не означає для тих, хто "в домікє" - бо де там те Роботіно? Очеретине? За гучною музикою та телевізором не чутно. Хоча вони й гинуть як мухи, й сидять в окопах без води та їжі, а наші дрони не дають їм вилізти та піти позбирати в трупів щось по кишенях. Безцільна нація з безцільним існуванням. З безцільною якоюсь боротьбою.

Воно, якщо виживе, перевезе потім родину в наш Маріуполь та поселиться в будинку вбитого ним українця. Це, напевно, так працювала при Союзі система розподілу житла - тепер все це має сучасний, наочний приклад. "Безкоштовне майно" - ось воно. Відібране.

"Ніколи знову" - це прекрасний вислів не тільки для травня. Травень повинен славитись не шашликами (привіт Володимиру Олександровичу) - а тим наповненим історичним сенсом, який, якщо би всі розуміли з самого початку, був би дієвим запобіжником сучасної війни. Мені, суб'єктивно, в ці роки й підручників з історії не треба, бо на моїх очах йде відтворення справжніх подій, які тоді відбувалися - які відбуваються зараз. Росія не стала краще з тих часів - не вірю, більше ніколи не повірю, що ті росіяни були кращою версією сьогоднішніх. Що тоді була офіцерська честь - її сьогодні ж немає. Хоча розвиток цивілізації хоч якось мав би їх олюднити. Все те казки, все те добре, що про них писали - або вигадане, або притягнуте за вуха, або не про них. А про нас, або хоча би білорусів, чи інших.

Це найкраща (з гірким присмаком) реконструкція самої суті росіянина, яку ми можемо бачити на власні очі. Нащо, нащо вам, с...ки, Очеретине - щоб піти далі на ті міста, де вас вже ніхто не чекає? Вас не хочуть. Ті одиниці, які досі хочуть - такі ж потворні, як і ви. Як лайно, яке пристає до підошви вашого черевика. Воно буде кинуте у війну та загине, як і ви - але ж це все беззмістовне...

Ось Європа наповнена лякалками про майбутні війни вже в країнах Балтії - дуже потрібні лякалки. Шкода, що для країн Балтії, бо ті дійсно не заслужили, бо ж зробили для нас все і трохи більше - але в цілому для Європи дуже потрібні. З таким флюгером, як Трамп, дійно треба покладатися лише на себе. Той так жваво змінює свою позицію, що аж страшно. Типу зненацька побачив доцільність допомоги Україні у війні - а місяць тому, рік тому, два - не видно було? Якщо людина змінює свою позицію так просто, як плюнути собі під ноги - то без перемоги України над росіянами наступ на європейські країни дійсно буде. Вони наберуть мігрантів побільше, ніж свого часу Меркель, та попруть їх на нові напрямки, на убій.

- а когда корміть будут?

- корміть будут на пєрєдовой... (С)

Це так, роздуми за кавою з Харкова.

Але все мусить бути добре). Мусить. Не знаю, для кого і коли... Сподіватимемось, що для нас.