Мої співрозмовники чомусь вважали, що якщо об'єднати російський і білоруський рубль, так вийде долар. А, може бути, і не долар. Просто російський рубль здавався сильнішим і передбачуванішим за білоруський.
Я стверджував, що ніякої єдиної валюти не буде просто тому, що в Москві думають не про єдину валюту, а про заміну білоруського рубля російським. І ніхто не збирається надавати Олександру Лукашенку контроль над емісією єдиної валюти. А сам білоруський президент, звичайно ж, від такої емісії ніколи не відмовиться. Тому що якщо він не буде контролювати національну валюту, так вирішувати, скільки сплачувати бюджетникам і пенсіонерам будуть, в кінцевому рахунку, не в Мінську, а в Москві.
Мені, звичайно, не вірили - але ніякої єдиної валюти союзної держави так з того часу і не з'явилося. Та й сама союзна держава - справжнісінька фікція.
Однак сьогодні Олександр Лукашенко знову заговорив про єдиний рубль.
Але знову-таки - про єдиний рубль, а не заміну російським рублем білоруського. Лукашенко навіть не проти, щоб емісійний центр для цієї нової валюти розмістився в рідному для Путіна Санкт-Петербурзі, але як і раніше не готовий відмовитися від контролю над грошима. Тому що гроші - це чи не єдиний інструмент контролю Лукашенка над власним населенням. Є ще, звичайно, силовики. Але хто знає, кому вони будуть підкорятися тоді, коли не Лукашенко буде їм платити.
Лукашенко стверджує, що таким чином він реагує на пропозицію Путіна. Але виглядає це не як згода, а як відмова. Путін навряд чи пропонував білоруському колезі об'єднання валют. Швидше за все, російський президент повернувся до улюбленої кремлівської темі заміни білоруського рубля російським. Адже в Москві саме таке уявлення про рівноправну інтеграцію - все повинно бути нашим.
