Нещодавно побачив суперечку щодо того, чи можна в Україні цілі професії одним миром мазати.
Бо пан Остап Українець написав, що уся правоохоронна система в нас насправді правопорохонна. А до нього прийшов пан Bohodar Kovaliv та сказав, що так казати можуть хіба інфантили. Бо серед копів є різні люди. І серед чиновників. І серед суддів.
І тут в мене трішки око сіпнулося.
Бо якщо серед копів та чиновників я класних хлопів знаю, то щодо суддів, на мою думку, Богодар прям дуже-дуже схибив. І ось маю декілька наочних прикладів.
На днях обрали пані до Вищої ради правосуддя. Звати пані Інна Плахтій. А її батька звати Борис Плахтій. Він відомий тим, що вже у 1987-му році роках винес останній смертний вирок бійцю УПА - Івану Гончаруку, незважаючи на те, що той вже був заарештований у 1946-му та відбув термін на Колимі. Так КДБ відзначило річницю революції. З 2006-го року пан Борис на пенсії. Його довічне утримання лягло на плечі нас, українських платників податків.
Інна - не єдина його донька. Є ще Наталія Плахтій, працює суддею Волинського окружного адміністративного суду. А ще в Інни є донька, Катерина Троць, що працює працює керівником служби інспекторів тієї самої Вищої ради правосуддя. Сімейний підряд.
А нещодавно по мережі пробігло відео, де істота з губами, схожими на розплющених хробаків, розповідає, як їй соромно за Україну, яка не пустила співака ротом Басту. І що Україна про***ла Крим, який вже не повернеться.
Питання: в якому суді працюватиме істота, якщо вона навчається на третьому курсі юридичного, а і її мати, Крістіна Константінова, і її співмешканець, Віктор Кицюк - судді Печерського райсуду Києва? Якщо у когось добра пам’ять - так, це той самий Кицюк, що під час Майдану штампував вироки автомайданівцям. Втім, сама Константінова теж таке робила.
Ну от чого ви усіх суддів одним миром мажете? - скажуть мені. - Усі люди різні! От був один суддя, що навіть в ДАП снайпером був!
Так, був, пан Мамалуй. А після ДАПу був ще один показовий епізод. Пригадуєте, у 2017-му році був такий випадок - певна пані припаркувала авто з порушеннями, а коли копи зробили зауваження, відмовилася ані перепарковуватися, ані показати документи на вимогу поліцейських, що під’їхали. Ну, копи виявилися не шуганими, наділи на неї наручники, а це була суддя Солом’янського районного суду Вікторія Кицюк.
Здавалося б, ситуація очевидна. Але ні. За Кицюк вступилися усі судді, включно по Раду суддів, яка на своїй сторінці просто перебрехала обставини, незважаючи на вже опублікуковане відео (начебто суддя не була в машині, а лише до неї підходила, а копи наскочили та схопили, не давши навіть можливості показати документи). І так, активно вступився за пані Кицюк пан Мамалуй. Хай би як кепсько це не виглядало, але є така штука - професійна солідарність.
І так, бонус для уважних. Ви вгадали, оця Вікторія Кицюк - це колишня дружина Віктора Кицюка з початку цього тексту. А нинішня його співмешканка - це мати тієї дівчинки Губи-Хробаки, яка сумує за Бастою. А ще в Печерському судді працює його рідна сестра, Людмила Кицюк.
Оце співпадіння, еге ж?
Та не співпадіння це, а каста.
Одна відносно невелика, б-ська каста. Де всі всіх знають. Де всі з усіма переспали. Де скоро серйозно встане проблема інбридингу, бо занадто багато близьких родичів буде у шлюбних стосунках, як у королів середньовіччя. Де судді, що судили бандерівців, видають доньок за суддів, що судили майданівців, і на момент шлюбу вже чудово уявляють, в яких судах працюватимуть їхні ще не народжені діти. Де ворон ворону око ніколи не виклює, а Вовк Вовка завжди прикриє.
І ця система ніколи не очиститься зсередини.
