Це те саме нагадування і попередження, яке ми так і не почули.
В покарання, ми отримали можливість вивчити на собі слово "окупація". І підійти до слова "геноцид" на відстань одного вдиху.
Імперська зараза отруїла тих, хто називав нас "братами". Назавжди. Вони розповідали нам, що їх головне, звірине, померло разом зі Сталіним, а потім було поховано в одній труні з срср.
Це було неправдою. Це було свідомим обманом. Це була колискова для нас.
Ми заснули, і отримали своє. Нас почали рвати, тому, що просто прийшла наша черга.
Нам просто треба було слухати кримських татар. А ми їм весь час щось намагалися розповісти самі. Вони вже пережили все. І хотіли нас попередити. Ми були глухі і сліпі.
Ми рідко називали їх братами. Але, називали братами своїх майбутніх вбивць. І поплатилися.
Вибачте нас, брати. Ми повинні були захистити вас. Але не зробили цього. Ні тоді, ні зараз. А тепер ми з вами пліч-о-пліч. Тому, що ви нас не кинули.
Тепер у нас спільна біда. І до нас почало доходити. Дякуємо, що намагалися нас напоумити. Вибачте, що не зрозуміли уроку.
Ми повернемо Крим. Разом. Частину нашої країни, і вашу споконвічну землю. У нас більше немає можливості помилятися.
Qirim! Vatan! Millet!
P.S. Ілюстрація - картина Рустема Емінова "На чужій землі?"
