Те, що ми спостерігаємо зараз, не зможуть (у майбутньому) і не могли (у минулому) бачити багато поколінь людей. Нам дуже поталанило.
РАШАҐЕЙТ. У минулому столітті найвідомішим скандалом довкола американського істеблішменту був Вотерґейт. Але. Це було понад 40 років тому. І друге але. Вотерґейт — це просто дитяча забавка порівняно з Рашаґейтом.
Я писав ще півтора року тому, що вершиною Рашаґейту буде Дональд Трамп, хоча тоді до цього багато людей ставились скептично. Та інакше й бути не може — якщо є Спрут, то має бути і його голова, яка всім керує, і через яку все зав'язано. Роберт Мюллер все це знає, як і знав про сім'ю Ґамбіно, коли боровся проти неї у молодості. Є вершина — Джон Ґотті, і мети досягнуто, коли ліквідовано вершину.
У справі Рашаґейт (ми наразі говоримо про територію США) вершиною є лише Трамп. Адже точно це не Манафорт і не Коен — їх Мюллер лише використовує аби дістатись вершини. Під Трампа і створювався весь цей кримінальний Спрут протягом кількох десятиліть (і почалося це ще наприкінці 1980-х років).
Тому нам дуже поталанило жити зараз і спостерігати в реальному часі як протягом найближчого року весь цей картковий дім буде руйнуватися.
Цього тижня у Рашаґейті вже стався перехід до фази "особисто Трамп". Тому в Трампа така дилема — і треба зустрітися з Путіном, аби вирішити як цьому протистояти, і не можна зустрічатися, адже все це є надто очевидним.
ЦЕРКВА. Те саме стосується й історії з отриманням незалежності української православної церкви. Цього процесу, який зараз теж перейшов до активної фази, чекали майже 400 років десятки поколінь українців. А нам поталанило стати учасниками цієї події, історичне значення якої взагалі неможливо описати словами. На наших очах обриваються мотузки, якими Україну було прив'язано століттями до того самого Спрута. Так, це той самий Спрут — Імперія Зла.
Спрут, який вкрав в України історію, церкву, назву, але не зміг вкрасти волю до свободи. Хіба це не щасливий квиток — жити в такий час?
PS. Як і очікувалось, Канада теж опублікувала офіційну заяву щодо Криму. Її зробив Департамент Глобальних справ Канади (Global Affairs Canada) — урядова структура, до якої входять три міністерства — Міністерство іноземних справ (Христя Фріланд), Міністерство диверсифікації міжнародної торгівлі (Ґордон Карр) та Міністерство міжнародного розвитку (Марі-Клод Бібо, приїжджала цього тижня на фронт на Донбасі).
Канада ніколи не визнає анексію Криму Московією. Канада засуджує порушення Московією прав кримських татар, спорудження моста, утримання заручників (Сенцов, та інші). Канада зберігатиме режим санкцій і закликає до цього світову спільноту, поки не буде відновлено територіальну цілісність України.
