Вартий уваги ще один перекос нинішньої економічної ситуації. При зростанні економіки на рівні близько 2% заробітна плата зросла на 37,2% (вересень до вересня попереднього року). Очевидна серйозна диспропорція, яку наша економіка наповнити не здатна. А тому значну частину «наповнення» доходів узяли на себе ціни. За підсумками десяти місяців інфляція перевищує навіть уже уточнений річний прогноз – 11,5% (до грудня 2016 р.).
Та ціни не взяли на себе весь «удар». Бачимо ще одну аномалію. Реальна зарплата в Україні зросла на 17,3% (за цей же період). Як таке можливо при двовідсотковому зростанні економіки?
Можливо, якщо наші доходи наповнюють імпортні товари. Їх купують за долари, продаючи на внутрішньому ринку за гривні. Та це почало відроджувати нездорову проблему останнього десятиліття.
Останні три роки ( 2014-2016 рр.) Україна мала позитивний баланс зовнішньої торгівлі. Експорт товарів і послуг перевищував імпорт.
У нинішньому році, за вісім місяців, товарна частина (без послуг) зведена з дефіцитом у 3,3 млрд. дол. проти 1,4 млрд. за відповідний період минулого року. 11% імпорту не покриваються надходженнями від експорту.
Після трьох років позитивної динаміки, коли зовнішній борг зменшився на 29 млрд. дол., у нинішньому році він знову почав зростати (на 2 млрд. за півріччя).
Вкотре хочу нагадати: спожити можна тільки те, що вироблено. Можна спробувати обійти цю економічну аксіому. І певний час це може вдаватися. Але в кінцевому рахунку за все доведеться платити. А тому привертаю увагу до цих тривожних дзвіночків, що потребують адекватної реакції. Як би не сприймалися «приємні» соціальні рішення «шлунками» багатьох наших громадян.
