Давні читачі знають, що я завжди був і є противником радянських свят і совково-комуністичних традицій. Я багато разів писав, що:
☑️ 23 лютого треба забути як страшний сон. Не святкую, не вітаю нікого і не приймаю вітань. В Україні є офіційне свято - День захисника у жовтні.
☑️ 8 березня визнано у багатьох країнах (зокрема в Канаді) як День боротьби жінок за гендерну справедливість, отже цей день може і має бути просто відзначено у святковому календарі як неофіційне свято. Тобто, хто хоче - святкує, хто не хоче - ні. Але в жодному випадку цей день не може бути державним святом і тим більше - не може і не повинен бути вихідним днем.
☑️ 1 травня. Як і попереднє свято це неофіційний день в календарі. За бажанням, але без вихідного.
☑️ 8 і 9 травня. У всіх нормальних країнах відзначають (не святкують) День завершення Другої світової війни в Европі 8 травня. Це день пам'яті і день скорботи за всіма загиблими в найстрашнішій війні - і цивільними і вояками, з усіх боків. Тому я хочу, аби й Україна відзначала цей день, як і всі нормальні країни, лише 8 Травня. А 9 травня можна, як і 8 березня, відзначати в календарі і далі - на розсуд кожного. Але - ніякого вихідного. Бо чому? Сталін так вирішив?
— Різдво. Як і більшість християнських (це переважна релігія, хоча я поважаю інші й усі інші релігії в Україні) країн — лише 25 грудня. І дуже сподіваюся, що це станеться вже у цьому році.
Тому, на мою думку, офіційними державними святами в Україні (з неробочим днем) повинні залишитися:
— Новий Рік, Великдень, День Незалежності, Різдво в грудні. Все.
Час зараз такий, що багато відпочивати ще рано.
