Що козаки робили з захопленими турецькими галерами

Що козаки робили з захопленими турецькими галерами

— Діду, а що наші козаки робили з великими турецькими галерами, коли брали їх на абордаж? — Грицько зацікавлено подивився на Олексу, підкладаючи сухі гілки у багаття. — Чи забирали вони ці величезні кораблі собі, чи одразу пускали на дно?

Олекса повільно випустив з люльки клубок сизого диму, хитнув головою й мовив:

— Захоплювали, малий, і це не вигадки, а чиста правда, задокументована чужоземними посольствами й хроніками. Проте козаки робили це не для того, щоб будувати свій вітрильний флот, а із суворої практичної потреби.

Тактична правда полягає в тому, що велика турецька кадра — трищоглова галера на пів сотні весел — для Дніпровських порогів та мілководного гирла Дніпра була геть непридатна. Вона має надто глибоку посадку. Перетягнути такий велетенський корабель через пороги до Січі чи сховати його в Дніпровських плавнях було фізично неможливо.

Тому захоплені в морі галери козаки використовували миттєво й дуже прагматично. Найперше — звільняли гребців-невільників. Далі повністю обирали корабель: знімали турецькі гармати, фальконети, забирали порох, ядра, коштовні тканини, гроші та золото. Якщо бій відбувався у відкритому морі далеко від берега і чайкам загрожував шторм або турецька погоня, козаки могли тимчасово пересісти на захоплену галеру, щоб доставити здобич до безпечного місця або пробити собі шлях крізь ворожу блокаду.

Але після того, як усе цінне майно перевантажували на чайки, сама галера майже завжди спалювалася або пускалася на дно. Важкі бронзові гармати запорожці переправляли на своїх легких човнах до Січі, а якщо виникала загроза перехоплення ворожим флотом — затоплювали їх у таємних протоках між островами, щоб пізніше підняти.

Існують чіткі історичні факти таких захоплень. Наприклад, у червні 1616 року під час знаменитого походу гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на Кафу козаки на чайках розгромили адміральську ескадру Алі-паші в Дніпровсько-Бузькому лимані, здобули та спалили половину з 14 турецьких галер, а решту пустили на дно разом із залогами. У 1615 році під під час атаки на околиці Стамбула запорожці захопили й спалили кілька султанських кораблів безпосередньо у Босфорській протоці.

Ще один вражаючий факт — це повстання самих невільників безпосередньо на турецьких суднах. У листопаді 1627 року козацький ватажок Марко Якимовський, перебуваючи в неволі на галері османського капітана Касимбека в Егейському морі, організував збройний виступ бранців. Невільники перебили турецьку залогу, захопили галеру, вийшли у відкрите море і довели її аж до берегів Сицилії, де продали корабель і повернулися зі здобиччю та волею.

Запорожці перемагали османські велетенські кораблі не розміром своїх суден, а раптовістю, високою швидкістю чайок і майстерністю нічного абордажного бою. Захоплена галера була для них лише трофеєм і джерелом зброї, а не метою.

На картині зображено бій українських козаків (на чайках) проти турецького флоту.
Автор картини: художник Сергій Чайка.
Назва картини: «Напад козаків на турецький флот» (або «Штурм турецкого флота казацкими чайками»).

Історії українських козаків