Розповісти вам що таке антирейтинг?
О! Антирейтинг, це коли ти звільняєшся з заводу бо до ікотки дістав совок, і намагаєшся почати працювати в бізнесі. А тебе ніде не беруть. От не беруть і все. Бо для кожного досвідченого підприємця, людина з заводу, це гарантовано «або запиячить, або шукатиме що вкрасти». Небезпідставно вони так вважають, до речі.
Потім влаштовуєшся на роботу по знайомству – але заробляєш копійки, бо в бізнесі не так як на заводі. Грошову роботу тобі просто так ніхто не дасть. Шукай сам. А те що дають… Ну от копійки й маєш. І забуваєш ти про свій диплом. І починаєш працювати і за слюсаря, і за гідравліка, і за збиральника меблів… Аби одного дня піти на чергову фірму, і відкрити, що ти вже чимало вмієш. І аби за пару років працюючи у великій фірмі конструктором на бурчання молодих співробітників, що вони-мовляв, з/п хочуть як у тебе, відповідати: «Як у мене – через завод».
А ще антирейтинг, це коли ти на кілька років пішов працювати в пресу, а потім тебе звідти «пішли» і з’ясовується що нову роботу в ЗМІ знайти нереально, бо безробіття там шалене, а таких як ти – вагон з візочком. При чому готових писати все що скажуть, а не як ти – з принципами.
І повертаєшся ти назад у попередню професію. А там тебе не чекають. Час пішов уперед. Багато чого змінилося. Тебе під забули. Фахівців і без тебе не бракує. Тож ідеш ти знову у конструктори на невеличкі гроші. І працюєш-працюєш… Аби одного дня не сказати собі: «та скільки ще це триватиме?» І береш перший заказ, який тобі пропонують, другий заказ, знаходиш через знайомих виробників, їздиш по замовниках… Ну власне я живу зараз зі свого ФОП.
А ще у пресі ти не працюєш – тому пишеш пости на ФБ. В трамваї, у метро, чекаючи замовника перед зустріччю. Дивишся як під постами з’являються 10 лайків, 20 лайків, 50… Перший профіль на ФБ я відкрив році у щось так у 2010-му. Нині ви читаєте мій блог.
А ще антирейтинг, це коли ти приносиш свій перший рукопис десяти видавцям і скрізь тобі говорять «Неформат», або «Нам не підходить». А ти хочеш писати. Сильно. І ти пишеш, пишеш. Потім ідеш займатися у професійного редактора – учитися писати. Вислухуєш нотації, переписуєш главу по 15-20 разів. Ну от другий свій роман зараз готую до друку, і працюю над третім.
Пишу все це, і ловлю себе на думці, що я – живий антирейтинг. Точніше, людина яка колись мала шалені антирейтинги але зламала їх к свиням. Власне – і ти, читач, також. Переконаний, ти теж стикався з антирейтингами. І ти їх долав. Хіба ні?
А що таке антирейтинг у політиці? Який був антирейтинг у Маннергейма, коли у 1919 р. він виїхав з Фінляндії за кордон? Який антирейтинг був у Пілсудського, коли у 1923 р. він покинув всі посади і поїхав до своєї садиби? Я такі приклади можу навести десятками.
Хто з президентів України зміг перемоги в один тур? Леонід Кравчук і Петро Порошенко. Хто з чинних президентів за цілковито демократичних виборів зміг взяти 25% голосів? Петро Порошенко (звісно якщо ви не вважаєте демократичними другі вибори Кучми). Хто з колишній президентів зміг завести у ВР власну фракцію? Петро Порошенко.
Неможливо подолати антирейтинг? Неможливо було здобути Томос для України. Неможливо було вивести ЗСУ в першу десятку найсильніших армій Європи. Неможливо було здобути безвіз – всі противники Порошенка у 2016 р. про те волали. Весною 2019 р. все це було реальністю.
Зламати антирейтинг – гідна мета, аби за неї боротися. Тим більше чинна влада уже зробила для цього все необхідне. І робить далі. Справа лише в часі.
А всім хто справді боїться другого терміну Зеленського – треба об’єднуватися навколо єдиного лідера. Навколо того, чий рейтинг нині найбільший. Навколо Порошенка.
