Успішна програма надання "теплих" кредитів опинилася під загрозою згортання через можливе ухвалення двох профільних законів. Проблему можна вирішити.
Занепад споживчого, іпотечного та корпоративного кредитування, який почався у 2013 році, спричинив застій у багатьох сферах економічного життя країни.
Головна функція банків — передавання коштів, залучених від одних осіб у вигляді вкладів, для потреб інших осіб у вигляді кредитів — майже паралізувалася.
Однак один із видів банківського кредитування продовжує стабільно зростати.
Це так звані теплі кредити, які надають державні банки фізичним особам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та житлово-будівельним кооперативам (ЖБК) для реалізації енергоефективних заходів: утеплення будинків, облаштування теплових пунктів, модернізації освітлення.
Привабливість цього виду кредитування пояснюється тим, що близько 40% суми позики компенсує держава з бюджету. Крім того, іншу частину кредиту можна покрити коштом місцевого бюджету, якщо орган місцевого самоврядування ухвалив відповідну цільову енергоефективну програму.
Вказані інструменти бюджетних відшкодувань забезпечили дисципліну позичальників із сплати "теплих" кредитів на рівні понад 90%.
Від початку дії державної цільової програми з енергоефективності нею скористалося понад 185 тис позичальників, які отримали близько 3,2 млрд грн. Однак надмірна зарегульованість процедури отримання енергоефективного кредиту може стати на заваді потенційним позичальникам.
При залученні "теплих" кредитів виникають такі проблеми.
1. Обмеженість бюджетних призначень на 2017 рік та швидкість їх витрачання.
2. Різні умови видавання "теплих" кредитів та вимоги уповноважених банків до позичальників.
3. Неможливість отримати "теплий" кредит шляхом відкриття позичальникові кредитної лінії.
4. Законодавча невизначеність подальшого процесу реалізації програми відшкодування "теплих" кредитів у зв'язку з можливим ухваленням проектів законів "Про Фонд енергоефективності" та "Про енергетичну ефективність будівель".
Спробуємо розібратися, чому існують саме ці проблеми, як їх можуть вирішити позичальники і чи є майбутнє у "теплих" кредитів для ОСББ та ЖБК.
Обмеженість бюджетних призначень
На реалізацію програми у 2017 році з держбюджету виділено 430 млн грн. За даними Держенергоефективності останній тиждень березня 2017 року став рекордним: кредити отримали понад 7 тис позичальників на суму 154 млн грн.
Легко спрогнозувати, що вже у червні виділені бюджетні призначення будуть використані. Досвід минулих років дозволяє спрогнозувати виділення урядом додаткових коштів. Наразі мова йде приблизно про 300 млн грн.
Різні умови видачі кредитів
Зараз "теплі" кредити можна отримати тільки в державних установах —Ощадбанку, Укрексімбанку, Укргазбанку і Приватбанку, що передбачено порядком використання коштів на енергоефективні заходи. Кожен банк затверджує порядок кредитування, встановлює умови видавання кредитів та вимоги до позичальників.
Деякі з умов та вимог банків викликають непорозуміння. Наприклад, умови про забезпечення "теплого" кредиту у вигляді застави депозиту, який позичальник зобов'язаний відкрити у тому ж банку.
Виникають логічні запитання: чи не є відкриття депозиту і його подальша застава прихованою комісією банку за надання кредиту і чи не є це штучним інструментом для зниження суми позики та покращення статистичних показників банку.
Адже сума такої застави ніколи не зможе забезпечити інтереси банку в разі, якщо ОСББ чи ЖБК перестануть сплачувати кредит (в основному розмір застави становить один щомісячний платіж за кредитом).
Наприклад, сума "теплого" кредиту становить 1 млн грн, плата за користування — 18% річних, строк дії договору — два роки. Щомісячний платіж за кредитом становить близько 56 тис грн. Отже, з 1 млн грн кредиту вже на початку процедури його отримання позичальник мусить покласти 56 тис грн на депозит.
Чи задовольнять банк ці 56 тис грн у разі несплати позичальником кредиту в розмірі 1 млн грн? Звісно, ні. А от для позичальника ці гроші можуть мати величезне значення під час реалізації енергозберігаючого проекту.
Для полегшення життя ОСББ та ЖБК необхідно відмовитися від застави за "теплими" кредитами, уніфікувати обов'язкові умови та вимоги банків щодо переліку обов'язкових документів, їх типових форм, строків повернення кредиту, максимальних порогів відсоткових ставок.
Неможливість отримати кредитну лінію
Нестабільність валютного ринку, ринків продажу товарів, виконання робіт і надання послуг призводить до збільшення кошторисів енергоефективних проектів, а отже, і сум, які необхідно покрити коштами "теплого" кредиту.
Вирішити таку проблему могли б позики на умовах кредитної лінії, що передбачає використання коштів у межах кредитного ліміту кілька разів за фактом повного погашення перших траншів. Однак питання про відкриття кредитної лінії вирішити набагато важче, ніж питання уніфікації умов та вимог за позиками.
По-перше, державна цільова програма з енергоефективності та порядок використання коштів на енергоефективні заходи не оперують поняттям "кредитна лінія" і чітко встановлюють обмеження щодо кількості "теплих" кредитів для одного позичальника: не більше однієї енергоефективної позики на рік.
По-друге, зміни до цільової програми та порядку використання коштів на енергоефективні заходи може вносити лише Кабінет міністрів.
По-третє, програма "теплого" кредитування обмежена призначеннями у державному бюджеті. Отже, у разі повного використання цільових коштів за даною програмою ОСББ та ЖБК можуть залишитися напризволяще за розрахунками, наприклад, за другим чи третім траншами у рамках кредитної лінії.
Натомість у позичальників за програмами еко-кредитування в комерційних банках є можливість скористатися кредитною карткою банку-партнера з певним кредитним лімітом кілька разів підряд.
