"Щоб закрити тему Залужний — Зеленський" - Віктор Бобиренко

"Щоб закрити тему Залужний — Зеленський" - Віктор Бобиренко

Бо уже всі озвучили версії. Навіть усі західні ЗМІ.

І всі починають не з того боку.

Указ був.

Тепер «пазітівниє блогєри» співають про те, що це був лишній кіпіш і це російське ІПСО.

Ага! Тобто всі хто вчора кричав: не чіпайте Залужного — відпрацьовували на сасєдушек? А сірожа/мар’янка малацци?

Усі, хто кричав/писав мені:

- Як можна гнати неперевірену інформацію? Аяй! — не праві.

Скільки інсайдів я в житті не отримував. Так що не треба. Якби не був піднятий кіпіш на рівень послів — ми б мали звільнення ще в понеділок.

Тепер — чому?

Якщо аналізувати ситуацію з точки зору здорового глузду, то знімати Залужного президенту недоцільно.

Це — в ногу.

І ще один аргумент тих, хто каже — це все ІПСО!

Бо: ну вони ж не дурні?

Не знаю автора цитати (думається, що Черчилль):

“Проблема розумних у тому, що вони думають, що усі кругом думають”.

А це не так.

Щоб зрозуміти логіку офісних і самого Зе! - треба дивитися на світ їх поглядом.

Там логіки немає.

Залужний нічим не провинив перед Богом, Нацією і Державою! Його поважають у ЗСУ не лише штабні, а й ті, хто на нулі.

Він влаштовує союзників.

Але Залужний сильно завинив.

1) перед Єрмаком. Єрмак контролює з офісу Кабмін, ВР, Слуг. Через Татарова — більшість правоохоронних інституцій та суди. Частково — антикорупцію.

Вертикаль влади через ОВА / РВА. Забрали ПДФО у громад і тепер поставили в стрій і місцеве самоврядування.

У Єрмака все класно. Але ЗСУ не контрольоване. Не дають малювать стрілки на глобусі.

Не Єрмак — творець перемоги.

А це зальот.

2) Залужний завинив перед Зеленським.

Зе! - типовий і хрестоматійний нарцис. Клініка. Класика.

У світогляді Найвеличнішого — світ — це театр.

У цьому театрі Володимир Олександрович — ПРІМА.

Єрмак — режисер, що ставить п’єси.

Подоляк — керівник сценарної групи і суфлер.

І можна скільки завгодно пиляти скрипку, чи віолончель. Чи бити в бубєн.

Але — в оркестровій ямі.

Можна бути кимось у хорі Вірьовки в глибині сцени. П’ятим справа у третьому ряду.

Співати під диригентство Жені Лисого: “Горіла хата”.

Можна бути на третіх ролях з фразою:

- я ганєц із Пізи!

А краще всього бути декорацією на сцені. Пальмою чи кактусом.

Навіть Арєстовіч, який набив собі мільйон підписників на ютюбі — списаний в утіль, бо пробіг, сука, через всю сцену з рєчитатівом: "Двє-трі нєдєлькі".

Решта піплов має сидіти в залі і аплодувати Найвеличнішому трагіку всіх часів.

А тут ось що сталося.

Виперся непрошено і без команди Залужний.

І зал почав аплодувати йому більше, довше, гучніше — ніж найвеличнішому. А Вовчику ще й з балкона посвистують зловредні порохоботи. Улюлюкають, кричать про корупцію в театрі.

А Залужного нахвалюють.

І це як в Красній Армії:

- ета зальот, воїн.

Якщо розуміти систему координат Зеленського — усе стає на свої місця.

Володя не мислить категоріями логіки.

Там тільки харизма і емоції.

Він банально ревнує. По роботі. По театру.

Як часто ревнива жінка/чоловік — влаштовують на людях сцену, призивають у свідки спільних друзів і дітей, б’ють посуд і знеславлюють на людях одне одного.

В політиці, на жаль, як і у житті.

І Володимир Олександрович не розуміє, що він зараз в істериці.

Що він стріляє собі в ногу.

І тому Залужного знімуть.

Я про це вже рік говорю. Ще з того часу, коли Зе! Говорив типу:

- у мене на ставці були Данілов, Буданов, Сирський і Головнокомандувач. Він навіть прізвище Залужного вимовити не може. До зубного скрежету.

Вони навіть про скандал із звільненням випустили сказати Никифорова.

Ага! Всесвітній скандал — і випустили його притрусити наймолодшого за статусом.

Тож я усім рекомендую — прокидайтеся в новій реальності.

У нас біда. У нас біда з сасєдушкамі — вони вирівнялися після нищівних поразо 22 року.

У нас не вистачає допомоги Заходу.

Але то все проблеми.

Але справжня біда — це заморений заревнивлений небритий і неадекватний Верховний.

А це за армійською термінологією веде до втрати управління військами.

Спитайте у військових — страшнішого на війні не буває.

Давайте просити союзників: може у них вийде заспокоїти Бубочку.

Бо Перемога і так бачиться важкою.

Але цього тижня ми зробили крок назад. До прірви.

Тримаймося!

Слава Україні!