Зранку увімкнув новини. Побачив Кривавого пастора, за звичкою зіганув, боляче вдарився рукою о шухляду, що її комзводу з полишеної сепарської хати приніс.
Знайшов власника тієї квартири і розп’яв. Жінку його також роздяг до трусиків і розіп’яв. Прибрав за собою і увімкнув їм Поплавського. Я ж фашист.
***
На обід знов була каша. Закинули в каструлю ковбаси, м'ясо, яйця, сир, молоко і сало, відібрані в місцевих жителів. Закип’ятили і викинули. Ця страва в нас називається «геноцид народу Донбасу». Дуже смачно.
Ротний кіт бачить ту відібрану ковбасу, гикає і видирає в себе клубки шерсті на спині. Мабуть свяченою водою з московського патріархату перед нашим приходом побризкали, сволота. Всю ніч маршували навколо нього з факелами – ми, фашисти, завжди так вчиняємо, коли не знаємо, що робити.
***
Подзвонила моя мала, сказала, що народила нарешті. Обіцяла, правда, хлопця, а маємо доньку. Я спочатку зрадів, бо це значить, що її не призовуть під час мобілізації, а потім згадав оту, яка ганяє на полігоні десантників, ту, яка медиками керує, снайперок отих і вже й не знаю, що думати.
***
Дізналися, що готуються обстріли по місцевих жителях. Прийшли з пацанами до них, сказали швидко зібратися і вигнали з домів в безпечний квадрат, не давши додивитися Кисельова. Увесь залишок дня впивалися власною жорстокістю
***
Мала каже, що менша мала не хоче їсти молоко, ухопила вареника з картоплею і не віддає. Намагається встати, коли чує Гімн. Дитині три тижні, на мінуточку.
***
Ротний привіз зі штабу звістку, що скоро приїде перевірка. Увесь день клеїли бірки на всі предмети, на ротного собаку теж приклеїли, а він її зжер. Прямо зі скотчем, мучається тепер шлунком, бідося.
Зампотєх був правий, від перевірок одні негаразди
****
Сказав замполіту, що від перевірок одні негаразди. Сиджу тепер ночами і вчу статут, конституцію і вірші Шевченка. А в дозорі так добре було…
***
Дзвонила мала. Каже, велика радість, бо наша мама приїхала. Але мабуть скоро домів буде їхати, бо коли наша мама колисала меншу малу і сказала, що на літо повезе її в Крим, та дістала гівно з підгузка і розмазала їй по шоці. Мама кричала, що то моє кляте сім’я, такою ж бандерою росте. Нарешті дочекався доброго слова від тещі на п’ятому році шлюбу.
***
Мала питає, чи є у нас вільні місця на на нулях і чи беруть в армію з дітьми, бо вдома одній геть нудно. Чує моє серце, день на день в мене телефон зламається…
(с)
Далі буде...
Вісник веселої русофобії
