Щойно росіяни на окупованих територіях показали, що "вибори" можна провести де і коли завгодно. Дурне діло не хитре.
Але яка цінність цих "виборів"? Кому воно потрібно, якщо цей фарс не має жодної легітимності.
Вибори - це змагальність усіх учасників у рівних умовах. Це ніякого єдиного марафону, це вільний доступ опозиції до медіа. Це облік усіх виборців, це розгортання виборчих дільниць по всій Україні, які кілька місяців працюватимуть за затвердженим протоколом.
Це можливість проголосувати для кожного дієздатного повнолітнього власника українського паспорта. Це відсутність агітації на дільницях і, навпаки, присутність спостерігачів від кожної партії. Це баули з опечатаними бюлетенями, які потрібно доставити в твк. І епопея з протоколами.
І ручний підрахунок голосів. І потім суди, сотні судових засідань, перш ніж можна буде оголосити результат, щоб всі незадоволені мали право оскаржити цифри у протоколах. Іноді ці цифри змінюються через суд.
А як інакше? Як можна провести найважливішу процедуру у державі без цих етапів? У нас виборчий кодекс має більше трьохсот сторінок.
І знехтувати неможливо, бо інакше отримаєте на чолі країни свого лукашенка, з усіма наслідками ізоляції і для пародії на президента, і для країни.
Зелені беруться організувати такі вибори в умовах війни? Хотіла б я на це подивитися.
