Пам‘ятаєте такого чорта — Юрія Бардаша? Того самого, який створив Квест Пістолс, Гріби і навіть Велбоя.
Того самого Юрія, який у 2019 році дав скандальне інтерв‘ю Дудю, де розказував про ущємлєніє русскоязичних в Україні, дружбу народів і мир з росією (типова «псіхологія совєцкого школьніка» за Арєстовічєм).
Того самого, який два роки тому дав інтерв‘ю Іванову на каналі «Ісландія», де розказував, що «в Украінє нєт культури» («малєнькая культура» за Арєстовічєм).
Того самого, який рік тому дав інтерв‘ю Гордону, і знову розповідав про «язиковой вопрос» в Україні, про те, що «русскій язик пошел с Києвской Русі», і «Кієвская Русь — ето ми здесь» (Русь-Україна за Арєстовічєм).
Отже, цей чорт дав декілька днів тому інтерв‘ю якійсь кобіті, вже в Москві. І я не можу цим не поділитися, бо хочу, щоб ви знали, яку людину свідомо тягнули в наш інформаційний та культурній простір з 2019 року: хто тягнув, з чиєї інціативи, для чого та з якими меседжами. Бо не можна про це мовчати, щоб це знову не повторилося.
«Когда началась спєциальная опєрация, я поєхал в Грузію, там сідєл гриз ногті, потом мнє позвонілі с Украіни, сказалі, что за мной виєхал грузінскій лєгіон. Я всьо повикідивал с тєлєфонов і разорвал послєднюю страніцу паспорта, потому что в каждом украінском паспортє єсть чіп. Об етом нікто нє знаєт, но он єсть!» — каже Бардаш в перші хвилини інтерв’ю.
«В 14 году украінскіе бандісткіє формірованія пошлі карать Донбас».
«Кієв — ето новій Берлін — рассаднік нацисткой і фашисткой ідеологіі».
«Бабушку с дєдушкой с георгієвской лєнточкой окружилі і давят талпой. Ми всьо ето наблюдалі. Гєй-паради — ми всьо ето наблюдалі».
«владімір владіміровіч і єго команда сработалі на упрєждєніє».
«владімір владіміровіч і єго команда тащат на сєбє вєсь мір».
Далі Юра їде в місто свого дитинства — окупований Алчевськ на Луганщині. Розказує про «8 лєт домбілі бамбас». Його зустрічає учітєльніца, зйомки slow-mo в танцювальному залі, де Юра вчився дригатися, вибухи на задньому фоні тощо…
Далі цей мудак йде до дітей, які співають про «мір во всьом мірє». І на це дуже боляче дивитись, бо це діти, дитинство, ідентичність і життя яких намагаються вкрасти росіяни.
«Я поставіл сєбє задачу найті голос Донбаса» — каже мразота.
Голос Донбаса, кончений ти манкурт, — це крик відчаю українців, закатованих у підвалах.
Голос Донбаса — це плач дітей, на очах у яких росія розв’язала війну у 2014 році.
Голос Донбаса — це щирість Сосюри, незламність Стуса, стійкість Дзюби і талант Жадана.
Голос Донбаса обов’язково голосно зазвучить, коли у всіх українських містах буде оголошено про нашу ПЕРЕМОГУ.
