Якщо серйозно про зустріч в АП - є одна деталь, яка чим більше думаю, тим важливішою мені здається.
З того, що прозвучало з вуст пана Єрмака, дуже важливою є одна фраза. Мовляв, вони вважають, що за формулою Штайнмаєра вибори можна проводити лише за відсутності на окупованих територіях будь-яких військ.
Тут ми просто усі хором перепитали - будь-яких? Російських, українських, колаборантських?
Будь-яких, підкреслили нам.
Далі - моє припущення, але, будь ласка, послухайте уважно.
Мені справді здається, що вони запропонували це росіянам в якості компромісу. Мовляв, окей, ви виведіть війська, а ми свої відведемо подалі і не будемо заводити. І ось в таких умовах, під контролем ОБСЄ, і будуть ваші вибори, і особливий статус.
Нагадаю, попередня позиція України була "жодних виборів, поки українські війська не стануть на українському ж кордоні".
Я навіть готовий повірити, що зараз обговорюють саме таку схему.
Проблема в тому, що росіяни і так не визнають власних військ там. Увесь луганський корпус - це начебто "народна міліція", за їх версією.
Міша Макарук конкретно запитав - а таке озброєння, як ТОС Буратіно, буде виведено? Відповідь була ухильною.
І от мене справді лякає можливість схеми, за якої:
- українська сторона відводить війська. Збройний контакт припиняється,
- росіяни повторюють "нас там нет. Если кто и есть, то народная милиция, мы ее не контролируем",
- проводяться вибори, особливий статус. "Народна міліція" змінює нашивки на "муніципальную міліцію",
- все залишається, як є, але ОРДЛО легалізовано в тілі України,
- на усі "вы что сделали?!" влада відповідає "це все попередники, це вони такий закон про особливий статус прийняли" (це правда), оминаючи той факт, що попередники вимагали його запуску в дію лише після повного українського контролю над власною територією.
От чого я боюся.
