"Шанс на життя" - Олена Кудренко

"Шанс на життя" - Олена Кудренко

Дуже шкода, що у випадку з Трампом ми маємо щось пропонувати для "вигідної угоди", аби нам продовжували допомагати - замість того, щоб НАМ мали би щось пропонувати в рамках виконання зобов'язань за Будапештським меморандумом.

Хоча я розумію, що це за порожня маячня - Будапештський меморандум. І я розумію про цинізм у світі, який просто так нікуди не дінеш. А також розумію те, як ми виглядаємо в цьому світі "завдяки" нашій сьогоднішній владі. Хоча не думаю, що такі як Трамп, зацінили би уявну відсутність у нас корупції. Думаю, це не допомогло би, хоча було би неймовірним. При Байдені допомогло би, з Трампом ні, бо Трамп виглядає й сам такий, що не проти ні диктатури, ні корупції.

Але було би справедливим, щоб нас не заганяли в рамки "ви недостатньо ефективно воюєте з Росією, тому далі або ви віддаєте нам свої корисні копалини (віддаєте, або дуже стискаєтесь в ціні), аби ми вам допомагали, або ми вас кидаємо". Це ж війна велика. Велика і страшна. Це не заварушка якась. Війна з одним з ворогів цілої Європи і напевно й Америки. Війна з сателітом Китаю. І тут цинізм мав би бути недоречним. Одна з величезних несправедливостей вже сталася - хтось посмів залишити нас без ядерної зброї, втрутившись в справи незалежної з певного року держави. Хтось зробив величезну помилку в оцінці начебто надійності росіян. Хтось чудово розумів, що зобов'язує нас підписати по суті порожній папірець - а хтось з нашого боку це таки підписав. А зараз ми мусимо віддавати ще й ще, наряду з життями, аби отримати шанс вижити.

Безсумнівно, повторюю, не без наших помилок, але зрештою ми не мусили би опинитися в ролі прохачів.

Звісно, суб'єктивно. Ви можете мати іншу думку.