Комітет із закордонних відносин Сенату США затвердив резолюцію про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Документ рекомендовано до схвалення верхньою палатою американського парламенту. Проект резолюції засуджує систематичні порушення прав людини, у тому числі права на самовизначення та свободу слова, вчинені радянським урядом проти українського народу. "Україна продовжує боротися сьогодні за захист своєї незалежності і суверенітету перед лицем російської агресії", - наголосив сенатора від штату Огайо і співголови групи дружби з Україною в Сенаті Роберт Портман.
Що сталося? Зроблений ще один важливий крок до визнання Голодомору геноцидом українського народу. Розумієте, не так воно просто, як здається. В США існують різні думки щодо ставлення до нашої центральної трагедії 20-го ст. Далеко не всі американські політики виступають за визнання Голодомору. Очевидно – опір російської дипломатії був шалений. Знадобилася кропітка робота, аби цей документ взагалі з'явився на світ. Але – українським дипломатам вдалося переконати американських парламентарів.
Що нам дає це визнання?
По-перше, це трамплін до визнання Голодомору геноцидом у світі. Наразі геноцидом Голодомор визнали 16 країн світу, а також Католицька церква та Вселенський патріархат православної церкви. Очевидно – після визнання Голодомору геноцидом в США, процес визнання в світі піде в арифметичній прогресії. Хто ж слухатиме Москву, якщо САМІ визнали?!
По-друге, це щирий привіт країні-агресору. З минулого привіт. Достатньо покласти поруч мапу активності самостійницьких повстанських загонів отаманів (уламків Дієвої армії УНР, часто-густо) у 20-х роках, і мапу смертності під час Голодомору – і мета цього бузувірства стає очевидна. Це було придушення останніх паростків опору більшовизму. Позправа над населенням, яке підтримувало повстанців. Визнання Голодомору в США, а за ним у світі, нагадає Москві – ніщо не забуте. Відповідати доведеться за все. Українські повстанці з минулого даватимуть свій останній бій владі московських чекістів нині.
По-третє, це удар по країні-агресору в сучасному. Розумієте, Москва досі на дипломатичній арені спекулює тезою «Радянський Союз врятував світ від нацизму». Визнання Голодомору буде їм вкрай неприємним холодним душем. Я вже бачу, як їхніх дипломатів питають, мовляв: «А чим совок від нацистів відрізнявся? СРСР 4 мільйони українців голодом заморив». І не відкрутяться – самі назвали себе правонаступниками дохлого совка. Любиш тішитися з пані – люди її рахунки сплачувати.
Є ще й по-четверте. Визнання Голодомору – це ще й добряче нагадування нам, українцям. Нагадування про причини – чому Голодомор стався. Ніякого Голодомору не було б, якби Україна була Незалежною. Катастрофи 1919 р. яка стерла Незалежну Україну з мапи світу ніколи не сталося б, якби більшовикам опиралися не окремі напівпартизанські загони, керовані гарними хлопцями що прагнули загальної справедливості, а кадрова армія, керована досвідченим Генштабом, з розгорнутим тилом і мобілізованою економікою. Але кадрової армії не було, тому що українці повалили владу гетьмана Скоропадського і привели до влади гарних хлопців, що прагнули загальної справедливості. Для яких гетьман був бариг… паном і землевласником. Для яких гетьман мав Ліпецьк… царські генеральські погони. Для яких антинародна влада активістів гнобила. Тощо й тощо.
Аби пам'ятали, ми не маємо права на помилку – ворог нам її не пробачить. Сьогодні повалення гетьмана – завтра Голодомор.
