Симон Петлюра – перший очільник військового відомства України у 20 столітті, голова Директорії та Головний Отаман військ УНР. Він найдовше очолював збройну боротьбу за самостійність України в 1917–1921 роках – коли «з дистанції зійшли» і Грушевський, і Винниченко, і Скоропадський, і Петрушевич. Євген Чикаленко називав його «пігмеєм» порівняно з першими двома. Вороги стверджували, що Петлюра – син полтавського візника, що став на чолі держави – лише підтверджує «божевілля існування незалежної України». А палкі послідовники звеличували його як Вождя-Мученика, який «своєю смертю подолав смерть». Сам же Петлюра навіть у вигнанні до останніх днів життя залишався переконаний: незалежна Україна обов’язково буде.
