"Скажу не популярну, але дуже просту і очевидну для мене річ" - Роман Донік

"Скажу не популярну, але дуже просту і очевидну для мене річ" - Роман Донік

Писати в соцмережах та розповідати в інтерв'ю як треба готувати людей, організувати логістику, організувати управління та взаємодію військами, як створювати технологічні підрозділи та як ними керувати на полі боя, без особистого залучення, це те ж саме що воювати стрілками на карті. Вибачте. Просто стрілки менші і їх побільше.

 Я впевнений, що якби всі журналісти, депутати, всі блогери та активісти які в ЗМІ переймаються цією темою, просто "влізли" в роботу кожного навчального центра, навчального підрозділу, взяли на контроль оцінювання на виході, контроль виконання вправ та програм, пиздили б медійно ледацюг та пристосуванців, захищали б від бюрократів та "директорів" тих хто хоче працювати сумлінно, заставляли старших начальників, відділи та управління не шукати відмазки - "так не можна", а шляхи - "як зробити", отримували б фідбек з військ, та допомагали б вдосконалювати систему з урахування змін кожні пару місяців, давали б зворотній зв'язок на самий верх в теж головне управління доктрин і підготовки, то я вас запевняю - все могло б бути по іншому в бойовій підготовці. Якби...

Але це не хайпово, рутинно і забирає купу часу і сил. Просто згадуйте про це, коли читаєте нескінченні пости та статі як треба воювати, організовувати та навчати від одних і тих же людей протягом років.