Початок повномасштабного вторгнення об'єднав країну. Всі відкинули полярність та свої політичні та людські уподобання і об'єдналася. Об'єдналася країна проти ворога та навколо ЗСУ/сил оборони. Уособленням яких став Залужний. Подобається це чи ні, погано це або добре, але це є факт. І це не просто так.
Бо після відставки Хомчака, призначення Залужного суттєво зменшило тиск в суспільству, дотичному до війська з 14 року. Бо призначення Хомчака та його дії, це був треш. І це також було призначення Зеленського.
Всі хто були дотичні до війни та армії, закрили роти взяли паузу та мали надію і обґрунтовані сподівання що стане краще.
Потім почалась друга, велика війна.
Подобається це комусь чи ні, суспільство сприймає Залужного як безальтернативного Головнокомандувача ЗСУ, який має довіру та якості для об'єднання людей та для перемоги в подальшому. Залужний, завдяки нестандартному мисленню та гнучким рішенням, зірвав план РФ в 22.
Опозицію та критиків влади стримувало і стримує дві речі - війна і довіра до ЗСУ. В особі Залужного.
До Залужного (не як людини, а як до посади ГК) є у суспільства певні питання, і в основному вони зв'язані з кадровими рішеннями. Точніше з кадровими НЕ рішеннями. Чому не звільнив того, чому не відсторонив (або навіть не посадив) того.
Чим менше людина знає про військову структуру та закони, тим більше простіших рішень вона вимагає. Залужний знає систему і знає закони. Він знає цінність фаху і освіти. Він розуміє що тільки фаховістю та новітніми впровадженням ми переможемо.
І він чітко знає межу закону. Яка обмежує хотєлки.
Згадайте всі резонансні і пафосні звільнення та виганянні з посад чиновників, митників, суддів, керівників, поліціянтів, які робив Зеленський при його повноті влади та повноважень. Згадали?
Всі вони відновились або отримали вищі посади. З компенсацією з бюджету. З нашою з вами кишені. Бо так працює закон.
У Залужного нема резонансних «в угоду глядачам», але хибних звільнень, бо він не працює з плітками та емоціями. Факти, докази, закон, підстава, відсторонення, рішення суду/вирок - звільнення.
Що стосується генералів, то це соціально захищена верхівка армії. Це як судді в житті по соціальному і юридичному захисту, тільки у війську. Нема юридичного підґрунтя робити те, що хочуть поціновувачі легких рішень.
І перед тим як деяким депутатам ВР вимагати звільнення або відсторонення, то треба на своєму робочому місці в ВР дати закони які це дозволяють робити фахово, монументально, без права на відновленні в суді.
Тепер ще маленька деталь, яка маловідома широкому загалу, але має величезне значення.
Особисто на Залужному (на його рішенні, сприянні та підтримці) зав’язані сотні ініціатив, які неможливі в існуючій системі військовій бюрократії. Всім ініціативним та системним людям дають можливість реалізувати реальні та працюючі проекти.
Сотні пілотних проектів зараз реалізуються в ЗСУ. Це локальні проекти, які за умов підтвердження життєздатності та результату з часом мають можливість масштабуватися і створити принципово нові системи підготовки, управління, ураження в масштабах всіх Збройних Сил. Будується основа принципово нової армії. З урахуванням і впровадженням всіх нових віянь.
Розумієте, всім людям які бачать недоліки і можуть змінити систему на краще, надається можливість це зробити в рамках закону та керівних документів. Працює принцип - критикуєш? Пропонуй! Роби. Неси відповідальність.
Всім хто критикує і хто хоче системно змін за умов обґрунтування та результату надається можливість реалізувати своє бачення. Сотні людей саме зараз лупають цю скелю і замість критики в ЗМІ чи в мережах, самі виправляють систему.
Нема такої зради і критиканства як раніше не тому що все добре. А тому що людям дали можливість показати результат та зміни.
Залужного призначив президент. Залужного має право звільнити президент. Це не обговорюється. Але...
Ми повертаємось до перших абзаців та до останніх. Залужний не об'єднав політичних конкурентів влади з владою. Він примирив частину суспільства у відношенні до влади. Навіть палкі прихильники влади, зараз скоріше довіряють ЗСУ в особі Залужного ніж владі. Ну, так сталося в державі під час війни.
Президент може звільняти та призначати ГК за своїм баченням. Але чи зможе він запропонувати суспільству кандидатуру яка не те що більш згуртує суспільства, а хоча б не розколе його?
Чи зможе президент знайти кандидатуру яка зможе не втратити всі неформальні напрацювання Залужного? Це сотні ініціативних лідерів та тисячі залучених до низових змін людей. Всі військові та дотичні до війська люди розуміють що рішення верховного буде виконане і ворог нікуди не дінеться. Війна не зупиниться і всі рішення обов'язкові до виконання.
Але я не беруся прогнозувати стан суспільства в подальшому. В тому числі у відношенні критики, та питань авторитетності влади. Розумієте, за два роки існуючої інформаційної політики, вона показала повну провальність. Суспільство більше вірить вкидам будь яких анонімних джерел з російськими наративами, ніж єдиному телемарафону та офіційним заявам. Це погано.
Скриньку Пандори можна відчинити тільки раз. Але назад вже буде не відкотити.
