Іноді чую від дорослих та розумних людей — "розумію, що Гітлер грав на примітивних інстинктах людей, але ж люди... як вони могли? що з ними трапилось? невже вони не бачили й не розуміли до чого все йде? невже вони були під гіпнозом?"
Історія дала нам чудову нагоду у реальному часі побачити, поспостерігати та відчути як у демократичній державі народжується зло. І як це зло демократичні люди підтримують і вирощують. Добровільно. Свідомо. Запально.
Спочатку ви кажете — подумаєш, змовився з Імперією Зла, аби виграти вибори; це ж політика, всі так роблять.
Потім ви розвішуєте портрети Путіна поруч з Трампом (я про це попереджав); 11 листопада — знову саміт перманентної зради.
Потім ви виправдовуєте дитячі концтабори, адже їхні батьки є нелегалами.
Потім ви виправдовуєте номінанта до Верховного Суду — подумаєш, він в юності хотів зґвалтувати дівчину, це ж студенти.
Потім ви виправдовуєте вбивство журналіста. Шкода, звісно, людину, та не треба було писати проти шейхів.
Потім ви виправдовуєте бомби у пошті, адже це вина ЗМІ, це ж вони критикують Трампа і "сіють ненависть" (сарказм).
Ви вже стали на цей шлях. Ви не зупинитесь на півдорозі і не скажете — стоп, годі. Я помилявся. Я далі не йду. Далі — без мене.
А що далі? Далі — йде караван нелегалів з Латинської Америки. Як вчасно. Прямо під вибори. Може нумо газові камери будувати?..
Ось так все й було в Німеччині у 1930–1940-ві роки. Це ми — прості робітники, службовці та селяни. Які просто хотіли порядку й роботи.
МакКейн перед смертю попереджав...
